Які є види пам'яті.наведи приклад

в залежності від того, що запам’ятовується і відтворюється, розрізняють за змістом чотири види пам’яті: образну, словесно-логічну, рухову та емоційну.

образна – виявляється в запам’ятовуванні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей, наочно даних зв’язків і відносин між ними.

залежно від того, якими аналізаторами сприймаються об’єкти при їх запам’ятовуванні, образна пам’ять буває зоровою, слуховою, тактильною, нюховою тощо.

словесно-логічна – це думки, поняття, судження, умовиводи, які відображають предмети і явища в їх істотних зв’язках і відносинах, у загальних властивостях.

думки не існують без мови, тому така пам’ять і називається словесно-логічною.

словесно-логічна пам’ять – специфічно людська пам’ять, на відміну від образної, рухової та емоційної, яка є і у тварин.

рухова – виявляється в запам’ятовуванні та відтворенні людиною своїх рухів.

емоційна – виявляється в запам’ятовуванні людиною своїх емоцій та почуттів. запам’ятовуються не стільки самі емоції, скільки предмети та явища, що їх викликають.

за тривалістю розрізняють такі види пам’яті: короткочасна, довгочасна, оперативна.

короткочасна – характеризується швидким запам’ятовуванням матеріалу, його відтворенням і нетривалим зберіганням.

довготривала – виявляється в процесі набування й закріплення знань, умінь і навичок, розрахованих на тривале зберігання та наступне використання в діяльності людини.

оперативна – забезпечує запам’ятовування і відтворення оперативної інформації, потрібної для використання в поточній діяльності.

за способом запам’ятовування пам’ять буває: мимовільна та довільна.

мимовільна – пам’ять, коли ми щось запам’ятовуємо та відтворюємо, не ставлячи перед собою спеціальної мети щось запам’ятати або відтворити.

довільна – пам’ять, коли ставимо собі за мету щось запам’ятати або пригадати.

умовами успішного запам’ятовування є:

багаторазове, розумно організоване й систематичне повторення, а не механічне, що визначається лише кількістю повторень;

розбиття матеріалу на частини, виокремлення в ньому смислових одиниць;

розуміння тощо.

залежно від міри розуміння запам’ятовуваного матеріалу довільне запам’ятовування буває механічним і смисловим (логічним).

механічне – здійснюється без розуміння суті матеріалу. воно призводить до формального засвоєння знань.

смислове (логічне) – спирається на розуміння суті матеріалу.

умовами успіху довільного запам’ятовування є дієвий характер засвоєння знань, інтерес до матеріалу, його важливість, установка на запам’ятовування тощо.

Внастоящее время органический мир земли насчитывает около 1,5  млн видов животных, 0,5  млн видов растений, около 10  млн микроорганизмов. изучить такое многообразие организмов невозможно без их систематизации и классификации. большой вклад в создание систематики живых организмов внес шведский натуралист карл линней (1707–1778). в основу классификации организмов он положил  принцип иерархии,  или соподчиненности, а за наименьшую систематическую единицу принял  вид.для названия вида была предложена  бинарная номенклатура,  согласно которой каждый организм идентифицировался (назывался) по его роду и виду. названия систематических таксонов было предложено давать на латинском языке. так, например, кошка имеет систематическое название  felis domestica.  основы линнеевской систематики сохранились до настоящего времени.современная классификация отражает эволюционные взаимоотношения и родственные связи между организмами. принцип иерархии сохраняется. вид  – это совокупность особей, сходных по строению, имеющих одинаковый набор хромосом и общее происхождение, свободно скрещивающихся и плодовитое потомство, приспособленных к сходным условиям обитания и занимающих определенный ареал.