Чим цінні життя та творча спадщина григорія сковороди для сучасного світу ? , ❤️

у повісті «сіроманець» миколи вінграновського дядько чепіжний виступає негативним персонажем.

  він старшого віку, житель села, працює у колгоспі. та часто ухиляється від роботи. «поробиш ці дні і за мене, — сказав чепіжний жінці. — я довго не буду. туди і назад». він бездушний, погано відноситься до тварин : «кінь крутився під ним, харапудився, але василь бив його прикладом рушниці по заду, і кінь віз його далі». брехливий, всі збитки спирав на вовка. не один раз вночі крав «у полі солому на мотоциклі». повбивав вовчиху і вовченят, «премій за вовків получив стільки, що аж чорного мотоцикла купив”, ями копає по лісосмугах на звірів. любить говорити неправду, навіть сторожиха баба маня дала зауваження перед кореспондентами: «і тобі не стидно отаке городити». користолюбний, «премій за вовків получив стільки, що аж чорного мотоцикла купив», шукає від всього зиск, не вміє пробачати : «а збитки за козу? я своє дарувати «за так» не звик! ».   а ще він злий і затаїв зло на вовка, постійно переслідує його, хоч сіроманець вже старий і незрячий та не причиняє зла людям. вовк відчував небезпеку від дядька, тому й «загнав чепіжного по шию в озеро і сам сів на березі».   у   словах чепіжного багато ненависті, люті та неправди: " жри мене", "я сам би перегриз йому горло", "зуби не зуби, а метрові кілки затесані, язичище горить, як черінь, і пахне від нього кров'ю, почав підкрадатися до наших посівів, толочив, припустімо, ячмені й пшеницю".

        мені не подобається дядько чепіжний, бо він поганий, злий та жорстокий, не любить тварин, говорить неправду.