Завдання 4. виправте у тексті слова, в яких порушено орфоепічні норми. вірте в україну ми абрали незалежність, ба є нащядками пакалінь, які віками мріяли про украінську державу, здобували волю сваім потам і кровью. ми с вами вже зрабили незваротній крок да демакратії. наша культура змусить світ пабачити нашу непавторність. ми зробимо фсе, щоб на повну силу запрацюваф інтилект нашоі нациі. над нами завжди сяятеме национальний синьо-жовтий прапар, над нами мілліонами галасів завжди звенітиме гімн украіни. вірте в украіну, любіть украіну, служіть украіні!

обрали, бо є нащадками поколінь, про українську, своїм потом і кров'ю, ми з вами вже зробили, незворотній, до демократії, неповторність, все запрацював, нашої нації, сяятиме, національний, прапор, міліонами голосів, україну, україні

вірте в україну!

ми обрали незалежність, бо є нащадками поколінь, які віками мріяли про українську державу, здобували волю своїм потом і кров'ю. ми з вами вже зробили незворотній крок до демократії.  

наша культура змусить світ побачити нашу неповторність. ми зробимо все, щоб на повну силу запрацював інтелект нашої нації.  

над нами завжди сяятиме національний синьо-жовтий прапор, над нами мільйонами голосів завжди звенітиме гімн україни. вірте в україну, любіть україну, служіть україні!

У моєму віці слід мати взірець для наслідування. Це своєрідний компас, за яким можна спрямовувати свій життєвий шлях, здійснювати свій життєвий вибір. Я багато думав над цим, і нарешті знайшов ту людину, яку хотів би наслідувати. Григорій Савич Сковорода був не видатним науковцем, письменником, релігійним діячем. Кілька деся­тиліть XVIII століття я б хотів назвати “добою Григорія Сковороди”. До творів Григорія Савича належать численні байки, філософські роботи, підручники з етики тощо. Але най­головнішим, на мій погляд, твором цієї людини було, власне, її життя.З молодості й до останніх днів Сково­роду цікавила проблема щастя. Сам він формулював це питання приблизно так: як окрема людина може досягти свого власного щастя? Сковорода шукав вирішення цієї проблеми в царині моралі і релігії. Мені дуже подобаєть­ся те, що філософ шукав відповіді не в книжках і не поринаючи в безодню роздумів. Його життєвий шлях був сповнений зустрічей з людьми. Сковорода аж ніяк не вважав себе розумнішим за інших, і тому радо вступав у суперечки. Згадаємо: “У суперечці народжується істи­на”. Саме за це він отримав прізвисько “український Сократ”.Григорій Савич, вже будучи досвідченим ученим, чима­ло подорожував Україною і країнами Західної Європи. Усюди він умів знайти ті знання, яких, як йому здавалося, у нього замало. У мене викликає захоплення це вміння вчитися, вміння дивуватися світові. Сковорода бачив у людях притаманні їм вади, але завжди вважав людину створінням, гідним Божого задуму.Нинішній світ зробився дещо старшим.