Образ донкіхота напишите как твор

відповідь: образ дон кіхота — прояв кращих намірів і прагнень людини

(за романом мігеля сервантеса "премудрий гідальго дон кіхот з ламанчі")

лицарський роман в іспанії xvi століття переживав своє друге народження. сервантес вирішив написати пародію на лицарський роман, перетворивши чарівне романтичне середовище на повсякденне життя іспанії початку xvii століття. усе, що було у лицарському романі розкішним та захоплюючим, у романі сервантеса стає вбогим та безглуздим.

головною прикрасою лицарського роману завжди був молодий лицар, гарний, сильний, закоханий, який мужньо боровся з ворогами, чарівниками та велетнями. у романі сервантеса його місце займає зубожілий провінційний гідальго алонсо кехано, усе майно якого було у "родовому списі, старезному щиті, охлялій шкапі та борзому собаці". цей гідальго не здатного роду, не молодий і не привабливий. проте, начитавшись лицарських романів, він вирішив стати мандрівним лицарем та здійснити великі подвиги. алонео кехано назвався гучним ім'ям дон кіхота з ламанчі, вбрався у лицарське вбрання, обрав собі серця та вирушив на пошуки пригод. лицарська зброя його була іржавою, а володаркою серця — сільська дівчина, яку дон кіхот називав дульцінеєю тобоською.

"подвиги" дон кіхота, який бачив світ очима лицарських романів, кумедні. звичайна домівка уявлялася йому палацом з чотирма вежами, повії — чарівними володарками замку, тодедські торговці — подорожуючими лицарями, вітряки — велетнями.

поступово сервантес націляє дон кіхота не тільки кумедними, але й високими душевними якостями. його герой відчув поетичність чарівної історії лицаря озера, яка багатьох дратувала. божевілля дон кіхота являло собою виклик світові, позбавленому поетичного натхнення. дульцінея тобоська існувала лише в уяві фантазера з ламанчі, але вигадати її міг лише той, хто поетизував жінку, для кого кохана, навіть сільська дівчина, була чарівною принцесою. дон кіхот полюбляв слухати пісні та вірші, знав багато старовинних романсів і сам писав вірші.

пояснення