Есе на тему поезія могутній засіб впливу на духовний інтелект людини​

»цитати до образу яреми   непосильна робота у лейби піди кобилу , / подай патинки господині / та принеси мені води, / вимети хату, внеси дрова, / посип індикам, гусям дай, / піди до льоху, до корови / та швидше, постривай! / упоравшись, біжи в вільшану: / їмості треба. не барись. ярема гнувся, бо не знав, / не знав, сіромаха, що виросли крила, / що неба достане, коли полетить, / не знав, нагинався… мрії про вільне щасливе життя. тяжко жить на світі, а хочеться жить: / хочеться дивитись, як сонечко сяє, / хочеться послухать, як море заграє, / як пташка щебече, байрак гомонить / або чорнобрива в гаю заспіває… сирота ярема, сирота убогий: / ні сестри, ні брата, нікого нема! / попихач жидівський, виріс у порогу; / а не клене долі, людей не займа. сирота ярема — сирота багатий. багатий на лати / та на дрібні сльози — бодай не втирать! / доле моя! доля де тебе шукать? нащо мені врода, / коли нема долі, нема талану! / літа молодії марно пропадуть. / один я на світі без роду, і доля — / так і мене люде не знають де діти. / за що ж одцурались? що я сирота? найду або дома, або за дніпром / ляжу головою… ярема — оксані. одягну тебе, обую, / посаджу, як паву,— / на дзиґлику, як гетьманшу, / та й дивитись буду. кращої немає / ні на небі, ні за небом; / ні за синім морем, / нема кращої за тебе! про майбутнє подружнє життя. як жить вони будуть / укупочці, як золото / і долю добуде, / як виріжуть / ляхів в україні, / як він буде панувати, / коли не загине. подорож яреми до черкас. так думав, ідучи в латаній свитині, / сердега ярема з свяченим в руках. жорстокість героя до ворога. а галайда, знай, гукає: / кари ляхам, кари! / мов скажений, мертвих ріже, / мертвих віша, палить. ярема-месник. а ярема — страшно глянуть — / по три, по чотири / так і кладе. жага до помсти. чом я не сторукий? / дайте ножа, дайте силу, / муки ляхам, муки! / муки страшної, щоб пекло / тряслося та мліло! страждання за полоненою коханою: як убитий. тяжко йому, / тяжко, а не плаче. / ні, не плаче: змія люта, / жадна випиває / його сльози, давить душу, / серце роздирає. чом я вчора, поки не знав, / вчора не загинув! / а сьогодні, коли й умру, / з домовини встану / ляхів мучить. галайда-козак. …не в свитині — / в червонім жупані. оксана — про мужність яреми: я бачила — кати-ляхи / трусилися, мліли, / як хто скаже про галайду. не ріже — лютує: / з ножем в руках на / і днює й ночує / не милує, не минає / нігде ні одного; / за титаря ляхам платить / за батька святого, / за оксану…