Прізвище пана у якого шевченко служив козачком

  у  пана   павла  енгельгардта

Портрети роботи тараса шевченка — зображення конкретних осіб, що їх виконав тарас шевченко у різній техніці живопису та графіки. портрети — один з найвизначніших як кількісно, так і за своєю художньою цінністю розділів мистецької спадщини тараса шевченка. до жанру портрета тарас шевченко звертався протягом усього життя.в автопортреті штернберга переважає лірична нота – лірична до замилування, до зворушливості! автопортрет шевченка далеко не такий одноплановий, як у штернберга. у ньому ліричне поєднується з драматичним, замріяність – з тривогою, добросердечність із – сумом, бадьорість – з легкою втомою. гарний, сповнений гідності й граціозності поворот голови до глядача – і ми бачимо зосереджене обличчя молодої людини. світло вихоплює з півтемряви лише обличчя – все інше тане, ховається в напівпрозорих тінях. у порівнянні з яскраво освітленим чолом ( до речі, чудово проробленим у силуеті, формі й об’ємі, але не завершеним у кольорі) звертають на себе увагу сховані у тіні очі. шевченко вдається до типового для малярства романтизму засобу – за світла й тіні підкреслити, виділити те, на що передусім має звернути увагу глядач. може здатися дивним, що найпромовистіший елемент портрета, який художники намагаються всіляко виділити, «дзеркало душі» - очі – шевченко, навпаки, затінює. але придивіться уважніше. погляд очей все проникний, сповнений невисловленого запитання. замість замріяного споглядання, яке так любили відтворювати у своїх портретах художники романтичного напряму, у шевченка – гостре, насторожене, драматичне вдивляння у життя, в людей