Опишите внутреннюю и внешнюю политику касым-хана и хакназара

дем’ян многогрішний (1668–1672 рр.) став наказним гетьманом на лівобережжі після відступу з цих територій петра дорошенка. многогрішний належав до тієї місцевої старшини, яка не бачила іншого виходу, як підпорядкуватись московському цареві, але рішуче стояла на позиції автономії. він вступив у переговори з представниками москви, і у січні 1669 р. делегація україни висловила бажання приєднати лівобережжя до москви. в березні того ж року в глухові відбулася рада, на якій були затверджені так звані глухівські статті.  

за ними:

· в п’яти містах (києві, ніжині, чернігові, острі й переяславі) мали залишатися московські воєводи;

· податки мали збирати представники гетьмана;

· реєстрове військо становило 30 тисяч чоловік.

ці і хоч і поступалися березневим статтям богдана хмельницького, але до певної міри відновлювали автономію україни (лівобережної).

іван самойлович (1672–1687рр.) став наступником д. многогрішного, який був заарештований і висланий в сибір. його було обрано гетьманом в княжій діброві (біля конотопа). самойлович володів широким політичним світоглядом, прагнув відстоювати інтереси всієї україни. він вороже ставився до польщі і не збирався ділити владу з петром дорошенком. незабаром самойлович, скориставшись війною польщі і туреччини, переконав московський уряд, що саме час покінчити з дорошенком і приєднати правобережжя. після вдалих дій рада в переяславі 17 березня 1674 року проголосила самойловича гетьманом обох боків дніпра. заручившись підтримкою турків і татар, дорошенко зумів відвоювати правобережжя, але свавілля поляків на цих територіях та похід татар і турків на україну змусили його зректися свого плану і скласти гетьманські клейноди. згодом гетьман дорошенко присягнув цареві, але з’явитися перед самойловичем не побажав. в битві з 30-тисячною московсько-козацькою армією, яка оточила чигирин, дорошенко змушений був здатися. в останні роки свого гетьманування і. самойлович поводився незалежно від москви, критикував її зовнішню політику, виступив проти підписання нею «вічного миру» з польщею проти туреччини і криму, який би спонукав до всієї україни московськими військами.

отже, за час свого гетьманування і. самойлович намагався об`єднати козацькі землі, виступав проти прагнення запоріжжя до політичної самостійності, приєднав частину правобережної україни і прийняв титул гетьмана обох сторін дніпра.