Вкажіть рядок,у якому всі числівники пишуться разом : выберите один ответ: a. вісім/надцять, шіст/десят, вісім/сот b. вісімдесят/сьомий, тридцять/третій,сімдесят/четвертий c. чотир/надцятий, дві/третіх, двадцять/другий d. сорок/восьмий, десяти/тисячний, одна/десята вопрос 2 пока нет ответа : 1 текст вопроса у якому рядку всі числівники — порядкові? выберите один ответ: a. другий, сорок третій, дев’яностий, двісті тридцять сьомий, шостий b. одна десята, п’ятдесят, п’ятсот, дев’ять, шістдесят сім c. двоє, троє, четверо, п’ятеро, десятеро вопрос 3 пока нет ответа : 1 текст вопроса вкажіть правильну форму орудного відмінка числівника сто. выберите один ответ: a. ста b. стома c. стами d. сто укажіть рядок, в якому правильно вжито числівники на позначення часу. выберите один ответ: шоста година двадцять хвилин двадцять шостого двадцять після шести шість годин двадцять хвилин вопрос 5 пока нет ответа : 1 текст вопроса правильно написано всі числівники в рядку выберите один ответ: сімдесятьма, шістьох, трьохста восьмидесяти, чотиристами, пʼяттю пʼятистами, сороками, шістнадцятьома шістьмастами, пʼятдесяти, девʼяносто вопрос 6 пока нет ответа : 1 текст вопроса помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні выберите один ответ: a. півтори доби b. одна третя сторінки c. дві цілі і одна сьома метра d. двоє разів знайдіть форму давального відмінка числівника сорок. выберите один ответ: a. сорока (дівчатами) b. сорок (дівчат) c. сорока (дівчатам) d. сорока (дівчат) вопрос 8 пока нет ответа : 1 текст вопроса знак м’якшення пишеться у всіх числівниках рядка: выберите один ответ: a. дев' ші, п' b. ші вісім, сорок дев' п' c. , мі, дев', d. кі ші ші вопрос 9 пока нет ответа : 1 текст вопроса всі числівники слід писати разом у рядку выберите один ответ: одна/друга, дві/десятих, чотири/восьмі тридцять/один, сто/сім, тисяча/сто два/надцять, вісім/сот, два/дцять не/багато, чи/мало, сорок/шостий у якому відмінку вжито числівник у реченні: за двома зайцями поженешся – жодного не впіймаєш. выберите один ответ: орудному місцевому називному родовому вопрос 11 пока нет ответа : 1 текст вопроса в якому рядку всі числівники прості за будовою? выберите один ответ: четверо, три, сім, один, пʼять чотири тисячі дванадцять, десять, вісімдесят, сорок, двадцять сто сімнадцять, шістдесят два, тисяча девʼяносто три, сімдесят чотири двісті, одинадцять, три, сорок шість вопрос 12 пока нет ответа : 1 текст вопроса який числівник використано у реченні преший памʼятник т. г. шевченку встановлено в місті ромни тисяча девʼятсот вісімнадцятого року. выберите один ответ: порядковий кількісний дробовий кількісний збірний кількісний на позначення цілих чисел 30 !

1. а

2. а

3. с

4. а

5. d

6. d

7. c

8. a

9. c

10. a

11. a

12. c

АГОЛОС - ДУША МОВИ*

Наголоси у словах багато важать у живій мові. Наприклад, насИпати і насипАти. На письмі, де не позначено наголосів ці два слова годі розрізнити. А вони значать не одне й те саме. Засвоюючи мову з тексту, читач не може засвоїти правильного наголошення. Найкраще засвоювати правильний наголос з живої мови, з радіо або ТБ, чи на виставі в театрі. У цій царині політика зближення мов наробила чимало шкоди. Мовознавство під зорями Кремля спотворило український наголос у низці слів. Ці спотворення не сприяють розвитку мови, а навпаки збивають з пантелику мовців. Псують наголос у мові також і поети, які заради рими міняють наголос. І то не якісь початківці, а й метри. Пише М. Рильський: “Як же так убого ви живЕте Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні космічної ракЕти Солов’я не в силі зрозуміть?” Якби метри вдавались до редакторів, і редактором був би автор цих рядків, то наведена строфа звучала б так: Як же живетЕ ви так дрімуче, Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні ракет до-зір-ідучих Солов’я не в силі зрозуміть? Наш наголос у словах несетЕ, беретЕ, живетЕ, даєтеЕ на останньому складі. Інакше – це київське койне. ГАРАЗДИ чи ГАРАЗДИ? Слова гаразди і негаразди часті гості сьогодні у ЗМІ. Але на радіо й телебаченні вони, очевидно, часом або й завжди звучить неправильно, бо у словниках нема одностайности щодо наголосу в цих словах. Якщо Б. Грінченко та СУМ АН УССР наголошують його на И: гараздИ, то РУС АН УССР наголошує на А: гарАзди. І словники незалежної України повторюють цей нонсенс. Так РУС, виданий ”Абрисом”, пише “бажати усяких гарАздів”. Чисте тобі койне, а не українська мова. Почну з приказки: “Нема бідИ, щоб не вийшли гараздИ, і нема гараздУ, щоб не вийшов на бідУ”. Ця приказка свідчить, що й слово гарАзд у непрямих відмінках треба наголошувати на закінченні: у гараздІ, гараздОм тощо. І на це є доказ. Словник Желехівського: “оставайтеся в гараздІ”. РУКОПИСНИЙ чи РУКОПИСНИЙ, ПРАВОПИСНИЙ чи ПРАВОПИСНИЙ? У “Букварі южноруському”, укладеному Т. Шевченком, рукою Шевченка у слові рукОписна, посталено наголос на О. І це відповідає нашій традиції наголошення: коли від три-і-більше-складових іменників з жіночим наголосом (на другому складі від кінця) ми творимо прикметники, то наголошеним у прикметниках лишається той самий звук, хоч тепер цей наголос - дактилічний: Ямпіль - Ямпільський, колОдязь - колОдязний, дурИсвіт - дурИсвітський, коштОрис - коштОрисний, ненАвисть - ненАвисний, літОпис - літОписний (А. Кримський), отже рукОпис - рукописний, правОпис - правОписний. Так ці слова наголошувано, поки до них не взялися “академіки”. Хоч правильний наголос у слові рукОписний зберігся в РУСах АН УССР до 1962 р. Але Академія УССР поклала край такому відхиленню від братніх мов. А незалежні від мовної логіки сучасні фахівці не можуть, та й правду казавши, не хочуть щось із цим робити. ТІСНЯВА чи ТІСНЯВА, ТРІСКОТНЯВА чи ТРІСКОТНЯВА? Українським словесним формам великою мірою властивий дактилічний наголос - на третьому складі від кінця: кОлесо, пОдруга, зАчіпка, пОдушка, рЕшето, рІшення, серЕедина. Саме такий наголос фігурує й у словах плІснява, тупОтнява, тИскнява, (Грінченко) шамОтнява, пИскнява, (Грінченко) гуркОтнява. Ці приклади відбивають акцентологічну модель, за якою наголошувано слова такої структури. Та, на жаль, логіка не часто гостює у тих, хто записав у совєтських, а потім і в “незалежних” словниках форми тіснЯва, тріскотнЯва, пискотнЯва, стрекотнЯва. Чи ж може мовець, який стало говорить тупОтнява, гуркОтнява, шамОтнява, говорити раптом тріскотнЯва, пискотнЯва? Або після плІснява і тИскнява – говорити тіснЯва? Десь-таки, моделі, схвалені нашим мовним центром, не так легко ламати відповідно до примх не дуже підкутих фахівців. Але словники видруковано, розтиражовано і ними керуються вчителі та творці мовних конкурсів. Наш поет-мученик бажав-мріяв: “Орися ж ти, моя ниво, долом і горою...”. Ореться академіками. А що виростає? ОПІКУВАТИСЯ чи ОПІКУВАТИСЯ? Сучасні словники, як і в УССР, наголошують це слово на А: опікувАтися. Цей неправильний наголос має довгу історію. М. Комар у своєму “Словарі російсько-українському” (1893 р.) наводить слово опікувАти і зазначає, що запозичив його із словника Желехівського. Однак у Желехівського слово це наголошено інакше: опІкувати. Помилку Комаря повторюють усі пізніші словники вже й у слові опікувАтися, яке мовці вимовляють лише опІкуватися. Що саме так треба наголошувати це слово свідчать похідні форми опІкуваний та опІкування, наголошені на І. Якби наголос у слові опікувати був на А, то похідні форми були б опікувАння й опікувАний.