Чей это стих? мои движенья, помыслы и чувстваокутал страх зловещей пеленой,в отчаяньи я проклинал искусство,унёсшее навек рассудок мой. галлюцинаций взводом окружённыйтебе кричал,но не сорвался крик,ночною мглой безумья побеждённый,я онемел и превратился в блик. рвалось сознанье ниточкой жемчужной,стучало болью, билось в голове,обузой память ставшая ненужной,дарила дни любовные в москве.​

Ночь мастера

называется так

ночь мастера по роману булкагова мастер и маргарита

Соціально-побутові пісні — це великий масив епічних народно-пісенних творів про економічні та політичні умови життя різних соціальних груп населення, про їхню історичну роль у становленні та розвитку українського суспільства, у формуванні національних норм етики й моралі. соціально-побутові пісні різнопланові і за тематикою, і за сюжетами, і за мотивами, і за колоритністю образів. для них характерне поєднання реалістичної конкретності з метафорично-символічною образністю, вони багаті на традиційні для народного епосу метафори, постійні епітети, порівняння. це пісні про гірку долю простого люду в умовах тоталітарних режимів, соціальну нерівність, громадські, родинні, побутові конфлікти, природне віковічне прагнення народу до волі, пошуки шляхів до кращого життя тощо. у соціально-побутових піснях українського народу узагальнено відбився світ людських доль в усьому його різноманітті. як писав микола гоголь, для україни народні пісні — це все: «і поезія, і історія, і батьківські могили».