Написати твір на тему "мій улюбленіий художник" у публіцистичному стилі.

Чесно говорячи, мені дуже важко виділити з художників, картини яких мені вдалося побачити, когось одного. мені подобаються пейзажі й портрети, види моря бурхливого й спокійного, я із задоволенням картини-сюжети, картини-розповіді. але ближче інших мені и. е. рєпін — наш земляк, у музеї якого я був не раз. моя бабуся народилася в чугуєві, під харковом, де в музеї и. е. рєпіна зібрані його картини. майже всі знають такий його добуток, як «бурлаки на волзі». ця картина викликає таку жалість до нещасних бурлак, які із працею тягнуть важку баржу. відома картина «не чекали». тут зображене несподіване повернення з посилання рідної людини, у поглядах членів родини чітко видні й радість і подив, і якесь сум'яття. дуже сильне враження робить історична картина «іван грозний і син його іван 16 листопада 1581 року». жорстокий батько стратить свого сина, але викликає чомусь жалість: так ясно відчувається страшне каяття нещасної людини, а не грізного царя. нарешті, картина «запорожці пишуть лист турецькому султанові» — її знають, напевно, всі й переказують по-своєму. хоча всі погодяться, що пишуть запорожців такий веселий, такий смішний лист, над яким турецький султан навряд чи буде так само весело сміятися, як його автори

Ядуже люблю море, тому мені подобається творчість художників-мариністів. але більше усіх - картини івана костянтиновича айвазовского. айвазовский, уродженець феодосії, з дитинства був закоханий в мінливе життя моря. він знав море спокійним і бурхливим. таким воно і зображено на його полотнах. місячні ночі на штильовому морі чарують нас красою, а картини морських бурь і корабельних аварій приголомшують потужністю хвиль, що розбушувалися. картини айвазовского «буривши вночі», «дев'ятий вал», «місячна ніч» займають почесні місця серед робіт найбільших мариністів. але я хочу розповісти про картину «веселка», яку я не так давно для себе відкрив. на картині зображена корабельна аварія у бурю. під натиском могутніх хвиль корабель нахилився набік. недовго йому залишилося чекати своєї страшної долі. але люди встигли пересісти в човен. хвилі так і рвуться поглинути і корабель, і човен, наповнений людьми. море і небо неначе схльоснулися у боротьбі. але ось вже видно просвіт серед хмар, прорвалося сонце і освітило киплячі хвилі. вони прозорими, а піна на них - невагомою. над човном повисає веселка - вона обіцяє людям порятунок. і буревісник, гострими крилами що врізається у веселку, видає переможний клич… на мить завмерли люди в човні, чекають, що пророкують їм птахи: життя або смерть. побачивши веселку, вони піднімаються їй назустріч, ще не вірячи у свій порятунок… я люблю творчість айвазовского і так хотів би побувати в картинній галереї феодосії його імені!

Ірина Вільде «Повнолітні діти»

1. «Тяжкою кавалерією».

Цитата:

— Чи у вас… до всіх мужчин… такий безполовий тон, Дарко Попович?

— Здебільша. Я — «тяжка кавалерія», Мірош.

2. У 1939 р.

3. У Чернівцях.

4. В Бухаресті.

Цитата:

— Дарко! Що за überraschung! Звідки ти тут? Що? З Бухаресту? Мамо! Мамо! Дарка приїхала з самого Бухаресту!

5. Збирати матеріали Бальзака в польській мові.

Цитата:

— Я не політик, — посміхнувся свобідно професор, — по-польськи розумієте?

Дарка з практики вже знала, що в таких випадках ніколи не треба заперечувати.

— C'est bien. Будете мені збирати матеріяли про Бальзака в польській мові. Ви хіба знаєте про те, що цього донжуана загнало кохання аж на "вашу" Україну… C'est bien… Прийдіть якогось четверга до мене до бібліотеки…

6. Касабланка.

Цитата:

А це ж романтика: вийти собі ввечір на Панську, вплестись у барвистий хоровод, почувати себе якоюсь частинкою цього напарфумованого колективу, бачити довкола себе типи різних рас, ловити звуки бодай п'яти мов і… мати ту ілюзію, що проходжуєшся вулицями Касабланки.

7. Єрусалимом.

Цитата:

З горба Чернівці в сонці видались цілі під червоними дахами.

— Як Єрусалим! — вихопилось Доткові, але він скоро, посоромившись свого захоплення, додав з трохи рубаним сміхом спортовця:

— …на сіоністичній афішці…

8. Туберкульоз.

Цитата:

Пояснення чи виправдання? Одно і друге зайве, бо Дарка від Лідки Дутки знає, що Наталка Оріховська догоряє на туберкульоз.

9. Своєму батькові.

Цитата:

Моєму батькові, Дмитрові Макогонові, присвячую.

10. Поети.

Цитата:

Дарка думає: “Яку велику помилку роблять поети, називаючи вуличну юрбу бездушною! Скільки ж замаскованих пристрастей, гону до пригод, туги за незвичайним, скільки підступу, чеснот і гріха ховається під ослоною ночі і шмінки!”.