Рассказ на тему я по дороге в школу.обьём не меньше 5 предложений.​

моя школа знаходиться досить далеко від дому. якщо їхати на автобусі, то потрібно виходити на третій за рахунком зупинці. але мені більше подобається ходити пішки, це займає двадцять хвилин. дорога йде пряма, під гірку. вона широкою стрічкою перетинає один з великих районів нашого міста. уздовж шосе ростуть дерева, іноді щільною стіною закривають проїжджу частину чагарники. але ось що мене особливо притягує по дорозі в школу - це два ставки ліворуч від шосе. вони невеликі, із зарослими берегами і не дуже чистою водою, але качки там живуть з ранньої весни до пізньої осені. вони плавають, немов кораблики, годуються мальками і хлібом, який перехожі. і я завжди зупиняюся тут ненадовго, милуюся качечками, у кромки берега залишаю їм їжу. повз мчать машини, біжать перехожі, миготять вікна будинків. я йду в школу і думаю: «це моє місто, я його люблю. коли виросту, обов'язково залишуся тут і вычищу ці ставки, зміцню берега, поставлю лавки. нехай ця  краса  збережеться для наступних поколінь! »

ответответ дан irunochka13

   Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір В.Бикова «Альпійська балада». Мене відразу захопив сюжет повісті. Коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила  справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.

   Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пережити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.  

   Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.

   На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань.

Объяснение:

тимати