1. розрахувати середній тарифний коефіцієнт і середню тарифну ставку робітників-погодинників, що працюють у нормальних умовах праці, якщо по іі-му розряду працюють 18, по ііі-му розряду – 25 і по іv-розряду – 17 чоловік. 2. технологічна трудомісткість виготовлення вузла машини складає 240 нормо-годин, у тому числі по ііі розряду – 85 нормо-годин; по iv розряду – 140 нормо-годин, по v розряду – 15 нормо-годин. визначити середній тарифний коефіцієнт і середню тарифну ставку по даному виду робіт, якщо годинна тарифна ставка i розряду – 0,500 грн, iii розряду – 1,204; iv розряду –1,352; v розряду – 1,537. 7. за місяць (192 год.) робітник виготовив 600 деталей. норма часу на одну деталь 20 хв. годинна тарифна ставка даного розряду – 1,6 грн. за виконання місячної норми нараховується премія в розмірі 11 % відрядного заробітку: 1% за кожний процент перевиконання норми. обчислити місячний заробіток робітника за відрядно-преміальною системою оплати праці. 8. визначити заробіток по відрядно-прогресивній системі оплати праці за наступними даними: норма витрат праці на деталь – 2 людино-години; зроблено 100 деталей по розцінці 1,537 грн за деталь; відпрацьовано 22 зміни по 8 годин кожна. за деталі, зроблені поверх норми, оплата здійснюється за розцінками, збільшеними у 1,5 рази. 9. розрахувати загальну суму заробітної плати допоміжного робітника, який обслуговує основних робітників-відрядників, за розглянутих далі умов праці. установлена норма обслуговування допоміжним робіт¬ником становить 10 робітників-відрядників. норма виробітку кожного основного робітника відрядника – 6 виробів за одну зміну тривалістю 8 годин. за розрахунковий місяць виготовлено 1500 од. продукції. тарифна ставка допоміжного робітника дорів¬нює 2,46 грн за годину. розмір премії за виконання виробничого завдання встановлено на рівні 25 % тарифного заробітку.

Объять необъятое

Первые четыре кластера в Воронежской области создавали в отраслях, где уже была крепкая кооперация вокруг крупных предприятий или проектов. И инициатива исходила во многом "сверху". Айтишники же около года назад заявили о кластерных амбициях сами.

Об этой бурно развивающейся сфере экономики у чиновников еще и статистических данных полноценных нет. А в ней сложился довольно мощный протокластер: в Воронеже в IT занято более тысячи хозяйствующих субъектов (от юрлиц до фрилансеров) и, по некоторым смелым предположениям, около 70 тысяч работников (от разработчиков программных продуктов до обычных системных администраторов). Их вклад в ВРП - минимум три миллиарда рублей.

Концепция развития IT-кластера опубликована на сайте областной Ассоциации предприятий ИКТ-отрасли.

- Мы не изобретали велосипед, - подчеркнул председатель объединения Владимир Журавлев. - Накоплен определенный опыт - в Самарской и Ярославской областях, Татарстане… Решили взять за основу организацию IТ-кластера, открытого в Новосибирском технопарке Академгородка благодаря взаимодействию облправительства, отделения РАН и местной IТ-ассоциации. Учредители, в числе которых и минкомсвязи, предоставили имущество, регион - гранты. Есть посевной и венчурный фонды. Крупным компаниям выгодно располагаться при вузе, получать налоговые льготы. Что-то аналогичное мы в состоянии организовать в Воронеже.

Ядром IT-кластера будет бизнес-инкубатор ВГУ (вуз выиграл на его строительство грант в 300 миллионов рублей), который станет частью большого средне проекта стоимостью 2,3 миллиарда рублей. Деньги вложат иностранные компании - например, Siemens, Intel и Microsoft. Им интересна и подготовка кадров, и малые инновационные производства-стартапы. По сути, и то и другое для них сегодня во многом обеспечивает факультет компьютерных наук госуниверситета, где уже действует шесть образовательных центров крупных компаний.

- 90 процентов дипломных работ получают акты внедрения, - рассказал декан ФКН Эдуард Алгазинов. - Половина идет на экспорт: информатизируем торговую сеть в Лондоне, полицейские участки в одном из штатов США. Сотрудничество с работодателями планируем расширять, привлекая их к экспертизе образовательных программ.