8ів твір на тему ' подих весни' з використанням вставних слів і звертань ​

прийшла довгожданна весна, моя улюблена пора року. я дуже льблю дзвінкий, радісний, зворушливий пташиний спів, що лине у блакитному чистому небі. я люблю навіть перший подих весни у таненні снігу, маленьких струмочках, прозорих калюжках, краплинках води. чарівна весна увійшла у парки і сквери, наповнила новим життям бруньки дерев, кушів. вже зазеленіла трава, з’явилися яскраві духмяні квіти, розцвіли білим цвітом сади! за це любить весну кожен і я особисто.весна красна, бо прекрасна кожною квіткою, барвистим метеликом, співочим соловейком.

сьогодні казковий день, теплий і сонячний. ледь помітний вітер гойдає тонкі віти дерев. годівничка для птахів порожня, вони всі в небі. пернаті друзі співом вітають весну. я дістаю зошита, вириваю чистий аркуш і роблю кораблика. пускаю його в перше плавання по струмочку , що біжить вздовж тротуару. весна зігріває душу і наповнює радістю моє серце, бо настала пречудова пора року!

Інфінітив   (від  лат.  infinitivus   — невизначений, неозначений) або  дієіме́нник   — початкова форма  дієслова   . віндоєвропейських мовах   інфінітив являє форму віддієслівного імені, яке перейшло у дієслівну парадигму. історично, інфінітив називав дію як таку. він може мати вид (взути — взувати), стан (бити — битися), відносний час (лат.laudare   «хвалити (зараз)»,  laudavisse   «хвалити (у минулому)»,  laudaturum esse   «хвалити (у майбутному)» та, зрідка, особу та число (португал.  falar   «говорити», 1-а особа однини,  falar-es   «говорити», 2-а особа однини). інфінітив бере участь в утворенні особових аналітичних форм ( буду  читати , фр.  je vais  lire ).