Стих про осень на украинском завтра будет разказывать

Осінь, яскрава,ніжна,радісна, збадьорює,цікавить,надихає. вона пора одна цікава, мов осіння мава. вірш *санквей*

Бiлочка восениліна костенко на гіллячках, на тоненьких,поки день ще не погас,сироїжки та опенькибілка сушить про запас.так нашпилює охайно,так їх тулить на сосніі міркує: а нехай-ноще побудуть тут мені! поки дні іще хороші,поки є іще тепло,а як випадуть пороші,заберу їх у дупло.буде холодно на дворі,сніг посиплеться з дубів,буде в мене у коморіціла в’язочка грибів! але білочці не спиться.дятел стукає: тук-тук! щоб не вкрала їх лисиця або хитрий бурундук. нарядилась  осіньм. хоросницька нарядилась осіньв дороге намисто,золоте волоссярозплела над містом.кольорові фарбивийняла з кишеніі малює осіньжовтім по зеленім.здогадатись можнав парку по деревах: є червона фарбав неї і ще й відтінків різнихбезліч осінь має,а стрункі ялинибоком обминаєїй не шкода фарбий часу ні хвилини -колються нікчемнісосни та ялинити скажи нам, сонечко,чом тепер не грієш,а на жовтім листячкузолотом яснієш? посміхнулост сонечко: -що на це сказати? ! попросило літечкоосiнь  привітати!

1. Василь–Костянтин Острозький. З його ініціативи було створено у 1576 р. (1578 р.) Острозьку академію. Викладалися в ній «сім вільних наук» – граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика. То була перша в Україні «слов’яно-греко-латинська» школа.

2. Павло Чубинський. Співпрацював у журналі «Основа» та Київській громаді. 1863 р. опублікував вірш «Ще не вмерла Україна» (мотив твору взятий з польської мазурки «Єще Польска нє зґінела» та з пісні сербських повстанців, де були слова «Серце біє і кров ліє за нашу свободу»), який згодом стане гімном. У 1873 р. – управитель справами Південно-Західного відділу географічного Російського товариства, після закриття якого (Емський указ 1876 р.) Чубинського заарештовано і вислано з України.

3. Агатангел Кримський. Один із найвизначніших світових дослідників Сходу, письменник. Збірка його поезій «Пальмове гілля» містить оригінальні вірші дослідника та переклади арабських поезій українською мовою (знав близько 60 мов). Із 1918 року Агатангел Кримський працював секретарем Всеукраїнської Академії Наук. Залишив по собі унікальні мовознавчі дослідження: «Українська граматика», «Нариси з історії української мови». У 1941 році постановою Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) Кримського оголосили «ворогом народу». В ув’язненні вчений помер.

4. Володимир Антонович. Представник руху «хлопоманів» (на сторінках журналу «Основа» (1861–1862 рр.) опублікував статтю під заголовком «Моя сповідь», у якій закликав поляків, повернутися до українського народу, якого колись зреклися їхні предки). голова Історичного товариства Нестора Літописця (1881 р.). Автор історичних праць. Один з ініціаторів угоди галицьких народовців з польсько-австрійськими політичними колами, що дістала назву «нова ера» (1892 р.).

Объяснение: