Збагачення заради збагачення , чи в цьому смисл життя ! твiр роздум

над цією темою мільйони років думали філософи, про все, що я можу сказати про їхні роздуми – вони, на мій погляд, безглузді, адже і бовдуру ясно, що щастя і сенс життя для кожної людини різні.

як на мене, в житті взагалі немає сенсу, воно дано нам для того, щоб бути просто щасливими; для хвилин, які більше не повторяться; для того, щоб ми до кінчиків пальців відчували себе людьми. і немає тут ніяких премудростей на зразок "сенс життя - добиватися цілей" чи ще чогось на зразок такого.

життя - це просто виклик, шанс, і немає чого в житті соромитись, надто довго думати, жити стереотипами та перейматися думкою інших, адже всі ми і так помремо. і це не сумно, бо коли щось має кінець - воно вже набагато цікавіше.

якби я була богом, я б заздрила людям. я написала колись вірш, і от невеличкий уривок з нього:

що ти можеш знати про сенс життя, смертний?

банально - це робота, ціль якась, буття.

дурня то все, бо є речі безсмертні

і зараз про них скажу тобі я.

лежиш на ліжку ти один в квартирі,

а по tvіде старенький фільм,

і біля тебе пляшечка мартіні

а в ножках примостився хатній кріль."

взагалі, не варто жити нудно, адже що потім будеш розповідати внукам?

я хочу набити собі татуювання "forever young" - вічно молода, і щиро сподіваюсь, що попри те, що мені зараз тільки п'ятнадцять, я, думаю, буду така сама схиблена і в шістдесят.

щастя - це побувати на концерті улюбленої рок-групи (я все ще сподіваюсь якось потрапити на "asking alexandria" ), підзбирати собі до старості грошенят, купити "харлей" 90-го року випускуі їздити на ньому під пісні "арії".

щастя - це море. ніколи ще настільки не почувала себе людиною, як на морі. подорожі - ось заради чого варто жити, улюблена професія також зробить тебе щасливою. люди надто сильно самі все ускладнюють, закореніле суспільство зіпсувало мільйони життів. і навіщо так жити?

Міф “нитка Аріадни” Тесей вирішив звільнити Афіни від страшної повинності. Кожні дев’ять років афіняни мусили посилати на Кріт семеро дівчат і сімох юнаків. На Криті їх замикали в Лабіринті, де Мінотавр пожирав їх. Жорстокий і могутній цар Криту Мінос примушував афінян платити цей жахливий податок. І от вирушив Тесей на Крит разом із приреченими юна­кими та дівчатами. Герой надумав потрапити в Лабіринт і убити потвору. Коли корабель прибув на Крит і греки зійшли на берег, дочка царя Міноса Аріадна, вражена красою Тесея, одразу ж покохала його. Щоб герой міг знайти доро­гу в Лабіринті, Аріадна дала Тесеєві клубочок ниток. Во­на ж подарувала йому гострий меч. Тесей прив’язав один кінець клубка біля входу в палац і пішов разом з усіма в глиб Лабіринту, розмотуючи клу­бок. Довго йшов герой безконечними ходами й переходами. в непрозірній темряві, поки не відчув на своїх грудях важкого дихання Мінотавра. Лютий людинобик кинувся на Тесея, але гострий меч розтяв йому груди. Вбивши потвору, Тесей пішов по нитці клубка і вийшов з Лабіринту, ще й вивів усіх своїх супутників. Так закінчилася ця небезпечна пригода.

мабудь до друже