Скласти речення з словосполученням по нашому без дефіс

по нашому дворі бігали чужі собаки.

Адміністративно­територіальний поділ земель нової (підпільненської) січі.  нова (підпільненська) січ проіснувала сорок один рік (1734—1775). навколо січі розташовувалися землі (вольності) війська запорозького. у цей час запорожжя поділялося на адміністративно­територіальні округи — паланки. у 30—40-х  рр. xviii  ст. їх налічувалося не більше п’яти, пізніше їхня кількість зросла до восьми — кодацька, бугогардівська, інгульська, протовчанська, орельська, самарська, кальміуська. прогноївська.адміністративним центром паланки була укріплена слобода, де стояв гарнізон, розміщувалися полковник і старшина. паланкова старшина зосереджувала у своїх руках військову, фінансову, судову та адміністративну владу.адміністративним центром запорожжя була січ. на січі військовими й одночасно господарськими одиницями були 38 куренів, до яких приписували всіх козаків. запорозька адміністрація, як і раніше, обиралася козаками на радах, перед якими вона і мала звітувати. вища військова або кошова старшина обиралась один раз на рік на загальній військовій або січовій раді, яку за звичаєм скликали 1 січня. у другій половині хvііі  ст. роль січових рад зменшилась, натомість посилилось значення старшини.до складу запорозьких козаків, як і раніше, приймали всіх, хто шукав порятунку від покріпачення або інших соціальних негараздів. у 60-х  рр. хvііі  ст. населення запорожжя налічувало 100 тис. козаків. земля вважалася загальновійськовою власністю. кожен козак, який мав певне майно і був спроможний вести власне господарство, міг отримати її від коша у власність і засновувати власний зимівник (хутір). свій зимівник козак міг продати, віддати в заставу, подарувати тощо. однак козацька старшина самочинно привласнювала пасовища, і та мисливські угіддя. вона встановлювала звичай збирати з шинкарів і ремісників двічі на рік «подарунок» на свою користь.