На основі своїх спостережень за природою склади казку про осінь

Лелека живе на старому в’язі. з лелечихою і лелеченятами. прибігають до в’яза тарасик, і гриць, і миколка, й тетянка.      витанцьовують під в’язом і гукають:       — лелеко, лелеко, до осені далеко?       лелека, нагнувши дзьобату голову, незмигливо дивиться на дітей. а потім починає клекотати.      про що він клекоче? спробуй розбери.      лелека і лелечиха враз знімаються і летять на луги, до десни. лелеченята топчуться в гнізді, перебирають цибатими ногами, але злетіти не наважуються.      — лелеко, лелеко, до осені далеко? — знову прибігають до в’яза діти.      лелека й лелечиха заклопотані. їм ніколи відповідати. вони щось говорять до своїх лелеченят, а потім беруться штовхати їх на край гнізда.      — ой, вони ж розіб’ються! — злякано шепоче тетянка.      — у них же крила є! — заспокоює її тарасик.      лелечата, неохоче відірвавшися від гнізда, злинають у небо. плавно летять над садом, над , туди, де голубіє річка. а за ними — старі лелеки.      діти полегшено зітхають і весело галасують.      ідуть дні за днями. на зеленому човні пропливає літо.      — лелеко, лелеко, до осені далеко? — виспівують під в’язом тарасик, гриць, і миколка, й тетянка.      тиша. у гнізді порожньо. з в’яза зривається жовтий листочок кружеляючи в повітрі, поволі опускається на землю. 

RD диаметр окружности и равен 2 радиуса