Учому причина різної будови скелетів риби,жаби,плазунів,птахів і ссавців? ?

Головний мозок — вищий відділ цнс, який впливає на діяльність спинного мозку, регулює фізіологічні процеси й координує діяльність систем організму, а також формує поведінку людини.  головний мозок місгитьси в порожнині черепа. через великі по­тиличні отвори він з'єднується зі спинним мозком. у головному мозку виділяють п'ять відділів: довгастий, задній, середній, проміжний і передній, або великий. перші чотири відділи стовбурну час­тину головного мозку. довгастий мозок (завдовжки 2,5-3 см) с продо­вженням спинного мозку. ядра, що містяться всередині білої речовини довгастого мозку, є центрами важливих фізіологічних функцій — ди­хання, кровообігу, регуляції роботи серця, травлення, а також безу­мовних рефлексів — чхання, кашлю, жування, ковтання тощо. задній мозок складається з моста та мозочка. міст зв'язує довгастий і серед­ній мозок. через нього проходить багато висхідних та низхідних шля­хів, а також волокна, що сполучають мозочок з іншими відділами моз­ку. у мості та довгастому мозку розташовані центри, від яких беруть початок 8 пар черепно-мозкових нервів (з v по xii пари). мозочок розташований позаду довгастого мозку і складається із двох взає­мозв'язаних між собою півкуль. поверхня півкуль зовні вкрита корою з сірої речовини, під якою міститься біла речовина з кількома ядрами. по провідних шляхах у мозочок надходить інформація від м'язів, сухо­жиль, суглобів, вестибулярного апарату, рухових центрів кори головно­го мозку. на основі цієї інформації мозочок координує рухи. пошко­дження мозочка призводять до порушення координації, рівноваги, пла­вності рухів та мови тощо. середній мозок зв'язує задній і проміжний відділи стовбура. тут розташовані центри регуляції процесів, необ­хідних для сприйняття сигналів (реакцій орієнтації, акомодації, зіни­чного рефлексу'). деякі ядра білої речовини середнього мозку регулю­ють тонус м'язів, забезпечують координацію тонких і складних ру­хових актів. тут розміщені ядра iii-iv пар черепно-мозкових нервів. у проміжному мозку сигнали аналізуються і сортуються: окремі з них гальмуються, інші — пропускаються, деякі — підсилюються. у проміжному мозку містяться важливі центри: регуляції залоз внут­рішньої секреції, серцево-судинної системи, обміну речовин, термо­регуляції, фізіологічні (центри сну, голоду, спраги), емоційні (центри гніву, страху, задоволення) тощо. передній, або великий мозок склада­ється з двох великих півкуль, пов 'язаних широким трактом провідних шляхів. нервові волокна провідного тракту перехрещуються так, що права півкуля іпнервує ліву частину тіла, а ліва— праву. тіла нейронів (сіра речовина) сконцентровані на поверхні півкуль, утворюючи кору, товщиною від 1,3 мм до 4,5 мм. вважають, що кора містить понад 27 млрд. нейронів, розташованих у 6 шарів. значне збільшення площі кори (2000-2500 см") обумовлене наявністю борозен і опуклих звивин. найглибші борозни — центральна, бокова та потилично-тім 'яна ді­лять кожну півкулю на чотири частки: лобову, тім'яну, скроневу й потиличну. у корі головного мозку виділяють близько 200 зон, між якими немає чітких меж. у корі потиличної частки міститься зорова зо­наі, у скроневій —- слухова зона, по обидва боки від центральної бороз­ни — зона шкірно-м'язової чутливості. поблизу бокової борозни ро­зміщена смакова, а біля основи півкуль— нюхова зони. під корою в білій речовині містяться скупчення сірої речовини, які утворюють різні підкоркові ядра. вони посилають імпульси від кори до проміжного мо­зку. ядра берут ь участь у координації рухової активності, регуляції то­нусу скелетної мускулатури та поведінки, у формуванні емоцій.  кора великих півкуль функціонує як єдине ціле і є матеріальною ос­новою психічної діяльност і людини. з корою нов 'язані такі специфіч-ні психічні процеси, як пам'ят ь, мова, мислення, свідомість тощо. кора ве­ликих півкуль та мозочок виконують лише рефлекторну функцію, а ін­ші (довгастий мозок, міст, середній та проміжний мозок)— рефлек­торну та провідникову функції.