Коли найчастіше вживаються антоніми в мовлені

Коли ти пишеш якись вірш або прислів`я.

Анто́німи  (грец.  αντι  —проти,  ονομα  — ім'я)  — парні різнокореневі  слова  з протилежним значенням. у ролі антонімів можуть виступати повнозначні  частини мови, що показують якість:   іменники  (хоробрість  — боягузтво),  прикметники  (коханий  — остогидлий),  дієслова  (дружити  — ворогувати),  прислівники  (мирно  — войовничо). у  поетичній  та  ораторській мові  антоніми вживаються як засіб  антитези, наприклад: «той мурує, той руйнує…» (т. шевченко). антоніми в  семантичному полі  розташовуються на протилежних полюсах. коли взяти низку слів на позначення стосунків між людьми (семантичне поле):   любов,  симпатія,  дружба,приязнь,  пошана,  прихильність,  доброзичливість,  байдужість,  неповага,  недолюблювання,  неприязнь,  зневага,  ворожість,  ненависть, то на протилежних кінцях стоятимуть антонімилюбов  —  ненависть. антоніми в  мові  існують тому, що в самій дійсності та в людських оцінках існують предмети, явища, дії, ознаки з протилежними якісними, кількісними, просторовими й часовими властивостями:   день  і  ніч,  тепло  і  холод,  добро  і  зло,  початок  і  кінець  чогось,  легкі  й  важкі  предмети,  близькі  й  далекі  відстані,  давній  і  майбутній  час тощо.  мова  лише називає ці якості.

Грива-2скл. 5 б. 5зв.; сильне-2скл. 6 б. 5зв; довгий-2скл. 6 б. 6зв..