1железо вытесняет металл из раствора хлорида цинка нитрата натрия хлорида меди (ii) сульфата алюминия 2медь из сульфата меди (ii) нельзя вытеснить, используя магний алюминий олово серебро 3с гидроксидом натрия могут реагировать (два ответа) so₃ no cao no₂ 4углекислый газ (со2) реагирует с каждым из двух веществ: naoh и nacl hno₃ и sio₂ ca(oh)₂ и cao hcl и н₂о 5соляная кислота не взаимодействует с: na fe hg pb 6взаимодействуют между собой оксиды, формулы которых: li₂o и co so₃ и sio₂ co₂ и cao k₂oи baо 7с so3 может реагировать: гидроксид магния гидроксид натрия гидроксид железа (iii) гидроксид свинца (ii) 8нитрат серебра не взаимодействует с: фторидом натрия сульфатом натрия бромидом натрия хлоридом натрия 9 соляная кислота взаимодействует с угольной кислотой гидроксидом калия фосфорной кислотой серной кислотой 10 гидроксид калия взаимодействует с: оксидом кальция оксидом меди (ii) оксидом азота (ii) оксидом азота (v) 11гидроксид бария может взаимодействовать с so₃ cao koh kcl 12 с водой не взаимодействует оксид серы (vi) оксид углерода (iv) оксид кремния (iv) оксид серы (iv) 13оксид углерода (iv) взаимодействует с: кремниевой кислотой гидроксидом кальция азотной кислотой серной кислотой 14соляная кислота взаимодействует с: оксидом углерода (ii) оксидом азота (ii) оксидом фосфора (v) оксидом железа (ii) 15 разлагается при нагревании гидроксид калия гидроксид железа (ii) гидроксид бария гидроксид лития 16 раствор серной кислоты взаимодействует с: медью ртутью серебром магнием 17возможно реакция между веществами, формулы которых kcl и hno₃ caco₃ и h₂sio₃ agno₃ и h₃po4 mg(no₃)₂ и hcl 18 с соляной кислотой взаимодействует: оксид углерода (ii) оксид серы (vi) оксид кремния (iv) оксид меди (ii) 19 с гидроксидом натрия могут реагировать следующие соли (три правильных ответа) карбонат бария фосфат кальция хлорид калия сульфат железа (iii) нитрат меди (ii) хлорид магния 20нитрат бария взаимодействует с: бромоводородной кислотой соляной кислотой серной кислотой азотной кислотой 21серная кислота не взаимодействует с: cro₃ fe₂o₃ cro na₂o 22окраску фенолфталеину изменит раствор (три правильных ответа) гидроксид железа (ii) гидроксид бария гидроксид натрия гидроксид меди (ii) гидроксид кальция гидроксид марганца (ii) 23 соляная кислота не взаимодействует с веществом, формула которого caco₃ na₂sio₃ agno₃ cu(no₃)₂ реакция возможна между оксидом фосфора (v) и гидроксидом калия оксидом кремния и соляной кислотой оксидом железа (iii) и кислородом оксидом алюминия и водой

1. хлорид меди

2. серебро

3. so3, no2

4 ca(oh)2, cao

5 hg

6 co2, cao

7 гидроксид натрия

8 фторид натрия

9 гидроксид калия

10 оксид азота (v)

11 so3

12 оксид кремния

13 гидроксид кальция

14 оксид железа (|||)

15 гидроксид железа (||), гидроксид бария

16 магний

17 agno3, h3po4

18 оксид меди (||)

19 сульфат железа (|||)

нитрат меди (||)

хлорид магния

20 серной кислотой

21 cro3

22 гидроксид бария, натрия, кальция

23 cu(no3)2

24 оксидом фосфора и гидроксидом калия

Объяснение: Науку про взаємні перетворення різних видів енергії називають термодинамікою. Термодинаміка встановлює закони цих перетворень, а також напрямок самодовільного перебігу різних процесів у даних умовах.

Хімічна термодинаміка вивчає рівновагу хімічних реакцій, фазові переходи і фазовий стан, вивчає наскільки повно відбувається реакція, передбачає можливість здійснення тієї чи іншої реакції.

      Розділ термодинаміки, який вивчає теплові ефекти хімічних реакцій, називають термохімією.  

Стан системи визначається її термодинамічними параметрами або функціями. Основні термодинамічні функції:

U – внутрішня енергія (сукупність всіх видів енергій частинок в системі, це є частина її повної енергії);

Н – теплоємність (ентальпія), Н = U + PV;

S – ентропія: ΔS = QT/T = ΔH/T;

G – ізобарно-ізотермічний потенціал або енергія Гіббса (вільна енергія): G = H – TS;

А – енергія Гемгольца: А = U – TS.

      За будь-якого процесу гається закон збереження енергії. Теплота Q, яка поглинається системою, витрачається на зміну її внутрішньої енергії ΔU і на виконання роботи А:

      Q = ΔU + A.

      За хімічних реакцій А – це робота проти зовнішнього тиску, тобто у першому наближенні А = рΔV, де ΔV – зміна об’єму системи (V2 – V1). Оскільки більшість хімічних реакцій відбувається за постійного тиску, то для ізобарно-ізотермічного процесу (р = const; T = const) теплота Qp=ΔU+pΔV звідки Qp = (U2 – U1) + p(V2 – V1) або Qp=(U2+pV2)–(U1+pV1). Суму (U + pV) позначаємо через Н, тоді Qp = H2 – H1 = ΔH. Величину Н називають ентальпією. Ентальпія, як і внутрішня енергія, є функцією стану. Теплота реакції в ізохорно-ізотермічному процесі (V = const; T = const), за якого ΔV = 0, дорівнює зміні внутрішньої енергії системи QV = ΔU.

      Теплоти хімічних процесів, які протікають за p, V = const і V, T = const, називають тепловими ефектами.

      Хімічні реакції, в яких ентальпія системи зменшується (ΔН < 0) або збільшується (ΔН > 0), називаються екзо- і ендотермічними відповідно. Величину теплового ефекту реакції вказують у вигляді зміни ентальпії ΔН (для екзотермічних реакцій -ΔН, для ендотермічних +ΔН), наприклад:

С6Н6 (р) + 7,5О2 (г) = 6СО2 (г) + 3Н2О (р);          

2С (графіт) + Н2 = С2Н2;