1. з перших кроків на аматорській сцені починається письменницька діяльність м. кропивницького. у 1863 р. він написав першу п’єсу. яку вона назву мала і має? а «микита старостенко» або «незчуєшся, як лихо спобіжить»; б «дай серцю волю, заведе в неволю»; в «доки сонце зійде, роса очі виїсть»; г
«глитай, або ж павук». 2. який із поданих творів м. старицького відтворює історичні події? а «не судилось»; б «у темряві»; в «оборона буші»; г «чорноморці». 3. м. коцюбинський про нього писав так: «вам стане тепло й ясно од світла його очей, а мова здається не словом, а сталлю, що б’є об
кремінь і сипле іскри». а про і. франка; б п. грабовського; в л. глібова; г б. грінченка. 4. хто назвав поему і. франка «мойсей» «заповітом українському народові»? а о. білецький; б м. рильський; в п. тичина; г п. грабовський.5 5 коли народився б. грінченко? а 6 лютого 1845 р. б 12 серпня
1863 р. в.9 грудня 1863 р. г.9 грудня 1864 р.0 5 6.ким працював б. грінченко? а шахтарем б вчителем в лікарем г.перекладачем д .бібліотекарем 7.як звали головну героїню твору «каторжна»? а євдокія б.марія в.марина г.докія 8. хто з письменників підписував твори різних жанрів різними псевдонімами
(п. вартовий, василь чайченко, і. перекотиполе)? а і. франко; б п. грабовський; в б. грінченко; г м. коцюбинський.

Епітет  — це слово чи словосполучення, завдяки особливій ​​функції в тексті, є слову набути нового значення або смислового відтінку, підкреслює характерну рису, визначальну якість певного предмету або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом, додає до тексту певної мальовничості, насиченості.епі́тет-   визначення при слові, що впливає на його виразність.порівняння – порівняно – проти  іменником порівняння українці користуються досить широко. “чудним видалось йому самому порівняння тонконогої в коротенькій спідничці дівчинки з перепеленям на стерні” (андрій головко). без порівняння – незрівнянно. “щасливий буду, коли напишете мені про свої роботи, які мене без порівняння більш цікавлять, ніж власні” (михайло коцюбинський). над усяке порівняння – незрівнянно більше, краще. у цих реченнях, висловах порівняння звучить цілком природно. чого не можна сказати про фрази, в яких воно вжите з прийменниками в і при як відповідник російських по сравнению, сравнительно. ось одна з них: “при порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень”. тут правильно було б: як порівняти середні місячні температури (порівнюючи середні місячні температури), з порі виходить. прислівник порівняно слушний там, де йдеться про порівняння з ким-, чим-небудь. “порівняно з іншими бронников мав добрий заробіток – професія машиніста по південних економіях вважалася досить дефіцитною” (олесь гончар).  з таким самим значенням інколи виступає й прийменник проти: “і стіл був багатший проти звичайного” (леонід смілянський), “проти того ж періоду минулого ” (з газети).  2. порівнюючи – порівняно  порівнюючи. природно звучить як дієприслівник (якщо воно відповідає російському сравнивая): “порівнюючи показники нинішнього і минулого років, бачимо рух уперед”. однак як прислівник (аналогічний російському сравнительно) в сучасній мовній практиці вживається порівняно.