Зробити твір на тему "яким я уявляю людське життя"

важко описати що таке щастя взагалі. і також важко визначити, яку людину можна вважати по-справжньому щасливою. щастя це, напевне, той стан душі коли навкруги світ в найяскравіших кольорах і посмішка не зникає з обличча. але існує багато питань.  чи завжди щастя це гроші? чи завжди щастя це
душевна втіха?

я вважаю, що та людина щаслива, яка знайшла для себе   золоту середину, коли матеріальне урівноважене з духовним. як що до мене, то я - щаслива людина.

  я почуваю себе саме так  коли я дарую щось гарне близьким і вони тішаться,  коли я
слухати комусь музику або показую фото, яке мені подобається, і людині воно теж справді подобається,  коли спрацьовує закон подвійних випадків (бо я в нього вірю),  коли немаю ніяких сумнівів,  коли в мене купа цікавих ідей, а саме головне коли я починаю щось дуже сильно хотіти і мрія
неодмінно збувається. тож по-справжньому щасливі люди ті, чиї мрії здійсенюються

що таке щастя? радість, дружба, гроші, любов, добро… кожна людина задумується над цим питанням і намагається знайти відповідь на нього. турбувало воно і багатьох письменників. на прикладі героїв своїх творів вони намагалися дослідити їх прагнення бути щасливими.

павлуся, героя
оповідання «скарб» о. стороженка, парубки називають щасливим, хоча протягом свого життя він тільки їв та спав і нічого не робив. таким, як павлусь, «бог усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба» чи щасливий павлусь? як на нього, так. матеріальні статки має, а от
духовно то бідна людина. з гумором опові про павлуся, автор вчить нас доброти, чуйності, порядності, працьовитості, ввічливості і той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм. «той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує бога за те, що він йому послав, – пише
автор. – не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть…» воістину щастя не може бути егоїстичним.

герой твору б. лепкого «цвіт щастя» шукає квітку щастя, яка б зробила щасливими матір і його самого. і хоч квітка виявилась мрією,
маревом, все одно все життя він її шукає,пізнаючи світ. герой вірить, що щастя таки на світі є.

скупа людина теж думає, що вона щаслива, бо має гроші. проте користі з них мало, бо то купка папірців. господарі з твору б. лепкого «мишка» відчувають себе щасливими, коли наживаються на
горі інших. їм байдужа доля жебрачки та багатьох таких, як вона.

у кожного своє поняття щастя, свій вимір. на мою думку, щастя людини у добрих справах на користь своєї родини, людей, своєї батьківщини. своєю працею, творчістю, добрими ділами людина повинна нести радість людям,
суспільству. отоді то і буде справжнє щастя, яке не можна купити ні за які гроші.

о. довженко говорив, що життя надто коротке і закликав поспішати творити добро. тому давайте творити добро, один одному, цінувати кожну хвилину цього прекрасного людського щастя.

Вчаси, на які припадає творчість старицького, дедалі виразніше поставала ворожість капіталізму розвиткові культури. в несприятливих, тяжких умовах принизливих заборон і утисків розвивалась українська культура. післяреформне десятиріччя - "пам'ятний антракт 1862-1872" (і. франко) - період застою і загального занепаду в громадському і літературному житті. правильно визначити свою позицію за таких обставин, не збитися на манівці вузькоінтелігентських блукань чи естетської замкненості в собі, в своїх суб'єктивних переживаннях міг лише художник по-справжньому народний. таким художником і був михайло старицький.