Написати казку або вірш про воду 20 бякщо що то це по природі 5 клас

над галявиною кружляла стривожена бджілка.

- як ж-ж-же бути? дож-ж-чекаючи ні вже-ж-же багато днів.

вона оглянула галявину. понуро опустили свої голівки дзвіночки. ромашки склали білосніжні пелюстки. з надією дивилися в небо пониклі трави. весело перемовлялися між собою
берізки і рябинки. їх листочки поступово з ніжно-зелених перетворювалися в брудно-сірі, жовтіли на очах. важко стало жучкам, бабкам, бджілкам і метеликам. знемагали від спеки у своїх теплих шубах, ховаючись в нори, і не звертаючи один на одного уваги, заєць, лисиця і вовк. а дідусь ведмідь заліз у
тінистий малинник, щоб хоч там врятуватися від палючого сонця.

набридла спека. а дощу все не було.

- дідусь ведмідь, - прожужжала бджілка, - подскаж-ж-жи, як бути. немає порятунку від ж-ж-спеки. дож-ж-ждик, напевно, забув про нашу калюж-ж-жайку.

- а ти знайди
вільний вітер - вітерець, - відповів старий мудрий ведмідь, - він гуляє по всьому світу, знає про все, що робиться на світі. він .

полетіла бджілка на пошуки вітерця.

а той пустував в цей час в далеких країнах. ледве-ледве знайшла його бджілка, розповіла про біду. поспішили
вони на забуту дощиком галявину, а по дорозі прихопили з собою легку хмаринку, відпочивальники на небосхилі. не відразу зрозуміло хмарка, чому потривожили його бджілка і вітерець. а коли побачило засихає ліси, поля, луки, нещасних тварин, захвилювалося:

- галявині і її мешканцям!

нахмурилось хмарка і дощову хмаринку. хмаринка почала роздуватися, застилаючи собою все небо.

дулась - дулась, поки не вибухнула теплим літнім дощем.

дощик танцював по ожила галявині. він йшов по землі, і всі навколо

харчувалося водою, блищало,
раділо, співала гімн дощу і дружби.

а бджілка, задоволена і щаслива, в цей час сиділа під широким листям кульбаби і думала про цілющу силу води і про те, що часто ми не цінуємо цей дивовижний дар природи.