Рожа гожа розчісувала волося цахесу і

Чим краще вдивляєшся у слова шевченкової поезії "мені однаково, чи ", тим виразніше перед нами постає "образ" поета як національного пророка. участь у кирило-мефодіївському братстві дала дозвіл тарасу простежити пожвавлення національного руху в україні. поет розумів, що це тільки "старт" поступового накопичення визвольної енергії народу. тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу вірша "мені однаково, чи " у ньому ми бачимо, як невідступно мучила шевченка думка про загрозу відродженню україни, якщо російські самодержавці присплять національну свідомість українців і викоренять з їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави: україну злії люде  присплять, лукаві, ї в огні  її, окраденую,   ось що для шевченка є головним, а не любов і слава серед співвітчизників! він без болю зізнається:   чи хто згадає, чи забуде  мене в снігу на чужині -  однаковісінько мені.