Як хліб прийшов до столу нашого розповідь 3 клас рідна мова

Сторія українського народу містить у собі багато цікавого. одні її сторінки вкриті таємницями або забуттям, славою і гордістю сповнені інші. але кожна з цих сторінок обов'язково є невід'ємною часткою великої історії душі українського народу, що завжди славився, як завзятий та наполегливий. той, хто поважав працю і був знайомий з мистецтвом сіяти, вирощувати, косити, молотити і пекти хліб. цікаво, що між далекими за значенням словами «життя» і «жито» такий близький зв'язок. імовірно, що саме в такий спосіб наші предки воздали заслужену хвалу житові-годувальнику, хлібу, без якого справді майже не можливе життя людське. тому що природою хлібна зернина створена з таким самим високим натхненням, «у мить щедрого осяяння, яке витрачено нею і на саму людину», як казав в. яворівський. мабуть саме тому з прадавніх часів наш народ цінує понад усе хліб, сіль і честь. д. прилюк дав цьому таке пояснення: «хліб — то багатство, достаток, сіль — то гостинність і щедрість, а честь — то людська гідність, за яку предки наші стояли, навіть не маючи шматка хліба, ані дрібка солі». ще моя бабуся завжди казала: «спочатку хліб на стіл ставлять, потім люди сі». а ми питали: «чому? » «тому, — казала бабуся, — що в ньому є людська праця, надії, спогади. буде поганий настрій у хазяйки, що хліб пече, — і за столом усі посваряться. а якщо вона буде лагідна — і хліб буде гарний, і мир у родині». ми запам'ятали її слова. і хоч бабусі вже з нами немає, я завжди першим на стіл ставлю хліб, коли ми сідаємо їсти. бо він є основою будь-якої вечері, сніданку, чи обіду

9.г

10.б

11. 1)а 2)в 3)д 4)б

12б

Якщо треба,то все поясню