"слово о полку ігоревім" проведення тестового опитування 1. день тижня, коли князь ігор вперше виступи® проти ворог*: в) понеділок б) серед»; в) п'ятниця; г) субота. 2. отримавши перемогу над половцями, русичі кинули під носи ігоря ворожі: а) шоломи; б) списи; в) кунчуии; г) хуругви. 3. внуком якого боса названий віщий боян у «слові»: а) зсвса; б) велеса; в) свароса; г) ра 4. прикмета, яка застерігала князя ігоря від небезпеки під час першосо походу: а) його юнь перечепився через камінь; б) подув холодний вітер; в) темні хмари набігли на сонце; г) на доні хвилі піднялися. 5. жива істота, з ямосо порівнюється половець: а) вовк; б) ворон; в) орел; г) лисиця. 6. здобувши перемогу над половцями, ігор святославович взяв собі: а) бойові знаки ворога; б) дорогі тканини і одяг; в) коня вороиосо; г) срібло-золото 7. найстрашнішим для князя с: а) смерть від меча; б) перебування у полоні; в) втрата зброї ї; с) затемнення сонця. 8. автор «слова.-», захоплюючись головним героем, навивав його: а) ясенем; б) голубом; в) сонцем; г) вітром. 9. благородство ігоря під час бою виявилися в тому, що він: в) підбадьорив свою дружину; б) пощади» пораненого половця; в) постійно перебував попереду свого війська; г) надав братові всеволоду. 10. ігор святославович — князь; а) трубчевський; б) суздальський; в) новгород-сіверський; г) путилівський. 11. який князь сильніший від угорського короля? а) роман волинський; б) ярослав осмомисл; в) всеволод суздальський; г) всеволод святославович. 12. на думку автора «слова..», пораїка ігоря — це: а) невміння вести дружину в атаку; б) його знервований стан ватажка; в) розплата за свій егоїзм і самовпевненість; г) безрозсудяивість і слаба орієнтація на території ворога.

1.  в) п'ятниця; 2.  г) хуругви.3.  б) велеса;   4.  в) темні хмари набігли на сонце; 5.  б) ворон;   6.  а) бойові  знаки ворога; 7.  б) перебування у полоні;   8.  в) сонцем; 9.  г)  надав братові всеволоду.10.  в) новгород-сіверський; 11.  б) ярослав осмомисл; 12.  в) розплата за свій егоїзм і самовпевненість;  

українська земля породила багатьох письменників і поетів, які не тільки збагатили нашу літературу, але й уславили її серед інших літератур світу. одне з найвеличніших імен серед них — ім'я лесі українки.   доля не була поблажливою до неї. захворівши в дитинстві, поетеса змушена була все життя долати тяжку недугу, вести, за її словами, "тридцятилітню війну" з хворобою. коротким було її життя — лише 42 роки прожила вона. не судилося їй особистого щастя, палкого взаємного кохання, щастя материнства. не стала, як мріяла, піаністкою, знівечена хворобою рука не слухалася, але за всі страждання і втрати леся українка була обдарована богом великим поетичним талантом, який вона віддала україні, своєму народові. найпершою, найвірнішою і найглибшою любов'ю лесі українки була її рідна земля — україна. і той куточок україни, де вона народилася, де пройшло її дитинство, — волинь, поділля.   леся українка змушена була часто подорожувати. як перелітні птахи, відчувши наближення зими, збираються у вирій, так і вона, змучена хвороби, покидала україну, спершу ненадовго, а потім усе частіше й частіше. наприкінці життя оселилася в грузії, приїжджаючи в україну лише в гості. але де б не була поетеса, — думками вона завжди линула в україну. про це — численні її поезії, згадки про милу рідну країну з її чудовими крає — розкішними правічними лісами, голубими озерами — навіяв дим, шо увірвався у відчинене вікно вагона, коли поетеса подорожувала до італії. дим чужини був гіркий, чадний. а як солодко пахнув він удома — дим багаття, вогнища.   із захопленням оспівала леся українка прекрасну рідну землю у вірші "красо україни, " але поетеса ніколи не була співцем "чистої природи". вона всюди бачила людину — з її горем і радістю, стражданням і надіями. вона, в першу чергу, була поетом-громадянином і свій обов'язок вбачала у служінні інтересам народу. про роль митця в суспільстві, про завдання поезії — вірш "слово, чому ти не твердая криця". її поетичне слово — то "меч", "іскриста зброя", що буде "здіймати голови з плеч" ворогів народу.