Написати твір-опис у художньому стилі про андрія чайковського

коли я читав повість а. я. чайковського «за сестрою», мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. хоч павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певнр, він на: магався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої — окраса історії україни! і ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ павлуся захоплює нас, викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і бути на нього схожим.

ось павлусь вирушає в далекі й небезпечні мандри на пошуки сестри, яку щиро любив. ні лихі часи, ні повна невідомість не зупиняють юного героя, бо його надихають рішучість і сміливість старших співвітчизників-запорожців. він намагається насамперед собі довести, що гідний їх, вірних захисників нашої землі від татарських набігів.

андрій чайковський не ідеалізує павлуся. хоч, звісно ж, у першу чергу, наділяє його найкращими рисами, за які хлопця не можна не полюбити. щодо мене, то я схиляюсь перед патріотизмом сміливого павлуся, його присягою на вірність рідному краєві, яка звучить у внутрішніх монологах героя, а також перед щирістю та м’якістю душі, теплотою та ніжністю почуттів. навіть те, що він нібито поступається совістю і вдається до хитрощів і обману татарина, який хотів повернути хлопця до двору сулеимана, можна виправдати. ним керувала мета будь-що вижити, щоб здійснити свою мрію — знайти сестричку ганнусю і визволити її з неволі. цій благородній меті були підпорядковані всі його вчинки і поведінка, поки не здійснилася його зустріч з сестрою.

, образ павлуся надовго запам’ятається не тільки мені, а й моїм одноліткам, бо хвилює й сповнює душі щирою любов’ю до рідної землі та її історії.

 

сподобався твір? збережи в закладках - » твір за повістю андрія чайковського «за сестрою». це не складно, зате не втратиш!

Фантастика та пригодницькі романи — улюблені твори будь-якого підлітка. мабуть, кожен хлопець з нашого класу мріє про такі подорожі, як у робінзона крузо з роману даніеля дефо або у діка сенда з "п'ятнадцятирічного капітана" жуля хочеться пройти і по заплутаних шляхах пригод шерлока холмса з оповідань артура конан дойля, але розумієш недосяжність своїх коли береш до рук книгу всеволода нестайка "тореадори з васюківки", розумієш, що і ти частенько разом зі своїми друзями опиняєшся у подібних ситуаціях веселих пригод. незвичайні події, які відбуваються з головними героями — явою і павлушею, захоплюють, переносять читача до васюківки аж у "метро" — до станції "клуня" — станції "крива груша", де борсається нещасна свиня манюня. без сліз і сміху читати "тореадори з васюківки" неможливо! здається, що я знайомий з цими хлопцями вже кілька років! павлуша і ява ("насправді його іваном звати") — "найкращі друзяки і напарники". гострий на язик дід салимон каже про них: " ява і павлуша пішли. от хлопці! орли! соколи! гангстери, а не хлопці! нема на них буцегарні".павлуша і ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них " гриміла на всю васюківку, як радіо на перше травня".енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні "штуки — викаблуки". за характером павлуша і ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є іван. це він вигадав випустити "пугутькало" в клубі під час лекції на тему "виховання дітей у сім'ї", влаштувати бій биків з головною "героїнею" коровою контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої своїм характером хлопці добрі, сміливі та співчутливі до чужого горя: вони могли б не ризикувати здоров'ям і життям, коли почули з глибини колодязя "плаксиве щеняче скімління".попри всі суперечки між друзями, ява зважає на недавню хворобу павлуші і спускається в колодязь: " в тебе була ангіна тиждень тому. тобі не можна в колодязь", — каже він другові, коли вони вирішують, кому спускатися за цуценям. крім того, іван проявляє неабияку кмітливість, коли задіює в рятувальній операції і брус-перевагу, і вірьовку з прив'язаної кози. з того моменту друзів стало троє: павлуша, ява і собакевич — цуценя, якого витягнули з колодязя.як цікаво читати про всі веселі пригоди павлуші та яви — кмітливих та винахідливих героїв всеволода нестайка! здається, що й сам автор такий же веселий, кумедний чоловік, що добре знається на дитячих характерах, з гумором, іронічно і одночасно з милуванням описує своїх героїв! книгавсеволода нестайка "тореадори з васюківки" стала моєю улюбленою, а герої пригод павлуша і ява — найкращими моїми друзями.