Всі кольори які є у творі миколи гоголя тарас бульба

сорочинський ярмарок» - це українська плахта, барвистий колористичний символ жіночої величі та гідності, втаємниченості та загадковості кольору в народній самосвідомості українців» (стефан-арпад мадяр) [1, 146].

«сорочинський ярмарок» - українська чи правий художник с.-а. мадяр? які кольори домінують у «сорочинському ярмарку» і якого кольору «вечори на хуторі біля диканьки»

перше кольорове означення, яке ми зустрічаємо у «вечорах на хуторі біля диканьки», це прізвисько оповідача, котрого, мабуть, за колір волосся прозвали рудим паньком. «за что меня миряне прозвали рудым паньком - ей-богу, не умею сказать. и волосы, кажется, у меня теперь более седые, чем рыжие» (виділено мною. - i. к.) [2, 6]. цікаво, що це кольорове означення (вживається тут 5 разів) використав гоголь тільки у передмовах до першої і другої частин «вечорів на хуторі біля диканьки» і жодного разу не вживає його в інших творах (у повісті «тарас бульба» м.гоголь використовує кольороназву «рыжий» - маємо «рыжий жид» (3), «шинель» - «несколько рыжеват» і «рыжевато-мучного цвета», «рим» - «рыжий капуцин»).

рудий - означає колір дещо невизначений, змішаний, він називає червоний колір предметів, що мають природне червонувате пофарблення [див.: 3, 110].

у «сорочинському ярмарку» маємо й інші відтінки червоного:

рожевий («.на возу сидела хорошенькая дочка с круглым личиком, с черными бровями, ровными дугами поднявшимися над светлыми карими глазами, с беспечно улыбавшимися розовыми губками, с повязанными на голове красными и синими лентами.» [4, 12-13]);