Внутренняя и внешняя политика князя

Внутренняя политика князя олега была сведена к сбору подати с покоренных племен. дань была едина на всей территории руси. олег провел работы по укреплению оборонительных сооружений города. внешняя политика: в 883-885 гг. совершил несколько успешных походов по захвату славянских племен, тем самым расширяя владения, подвластные киеву. важнейшим событием стал поход на византию в 907 г. князь собрал для этого похода огромное по тем временам войско (по некоторым сведеньям до 80 тыс. человек). византия, несмотря на оборонительные хитрости греков, была захвачена, пригороды – разграблены.

Объяснение: 1. Культурне життя євреїв на території України

Виконала учениця 5-М класу

Сейрік Юлія

КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ ЄВРЕЇВ НА ТЕРИТОРІЇ

УКРАЇНИ

2.

Культура

– це сукупність матеріальних і

духовних цінностей, які відображують

активну творчу діяльність людей в

освоєнні світу в ході історичного

розвитку суспільства.

3. Побут

ПОБУТ

Житло євреїв відрізнялося

від українського. Як

правило, їх

розплановували, щоб мати

вихід одразу на вулицю. Це

диктувалося умовами і

специфікою діяльності

євреїв. Оскільки торгівля

була основним їхнім

заняттям, то часто-густо

житло ставало й

крамницею.

4.

Єврейські

будинки мали вікна і двері

більших розмірів, ніж українські.

Господарських споруд, а отже й подвір'їв

та огорож практично не було, за винятком

тих господарств, де тримали худобу.

5.

Якщо в українській хаті

повсякденний одяг

тримали на жердці, то у

євреїв його чіпляли на

позабиваних у стіну

цвяхах та кілках. Не було

по єврейських хатах лав

та ослонів користувалися стільцями.

Порівняно більше, ніж

інші народи, мали євреї

посуд.

6. Одяг

ОДЯГ

За давніх часів українські

євреї – чоловіки носили

старопольський костюм довгий чорний сюртук,

штани, заправлені в

панчохи, черевики. Але під

шапками на головах мали

ще й ярмулку - невеличку

чорну шапочку, якої ніколи

не скидали - навіть під час

їжі й молитви.

7.

Непокриту

голову

вважали за гріх

перед Богом. У

зачісці

обов'язковими були

пейси, що

неширокими

пасемками звисали

з голови по обидва

боки обличчя.

8.

Єврейки вирізнялись зпоміж інших, передусім,

запинатися:

хустку зав'язували кінцями

на потилиці так, щоб було

видно вуха. Заміжні

єврейки, крім того, носили

перуки, а власне волосся

стригли: всі вважали, що

жінці ніколи дбати про

власну зачіску - їй треба

насамперед глядіти

чоловіка і дітей.

9.

Релігія

забороняла

євреям носити одяг

із змішаних

волокон. Тканина

повинна бути з

чогось одного: як із

шовку, то з шовку,

як із льону, то з

льону, а як

шерстяна, то без

домішки лляних

ниток.

10. Їжа

ЇЖА

Євреям заборонялося брати до вжитку

свинину та м'ясо худобини, яку роздер хижий

звір. Не годилося, також, їсти м'ясо хижаків і

хижих птахів, бо воно має недобрий вплив на

людину, робить її брутальною і жорстокою.

11.

Основою ж кошерних,

тобто придатних до їжі

м'ясних страв було

м'ясо жуйних тварин з

роздвоєними ратицями:

корови, кози, вівці. Із

птиці годилися в їжу всі

її домашні види, але

треба було ще знати, як

її зарізати, щоб і вона

була кошерною.

12.

Уміли

це робити спеціальні різники, їх

чимало було по містечках. А орендарі

сільських корчем мусили наймати

балагулу, щоб завезти птицю до різника

та споживати її з чистим сумлінням як

кошерну.

13. Обряди

ОБРЯДИ

Весільна обрядовість

євреїв, як і інших

народів, складалася з

кількох частин.

Найпершою були

заручини. Справляли їх

частенько ще тоді, коли

"молодий" і "молода"

бавились у пісочку чи

гралися ляльками. Але за всіма вимогами

традицій і звичаїв.

14.

Посередником між сторонами виступав

сват, що мав таку професію і наймався як

до батьків майбутньої нареченої, так і до

батьків майбутнього нареченого. Саме він

залагоджував усі незгоди та добивався

компромісів.

15.

Кінчались

заручини

урочистим

підписуванням акта.

Робили це батьки

молодих у присутності

родичів з обох сторін.

Підписували акт про

заручини також двоє

спеціально

за свідків.

16.

Дуже поширеним серед євреїв є свято Песах. На

цьому святі їдять мацу (прісні хлібці, які схожі на

ті, якими годувалися у пустелі в давнину євреї,

які вийшли з Єгипту) і замінюють звичайний хліб

8 днів Песаха. У цих хлібцях нема нічого крім

борошна та води, але від замісу до повного

випікання має пройти не більше 18 хвилин.

17.

Також не менш значним

святом для євреїв є Дні

Пірума. Це яскраве,

радісне, карнавальне

свято. Знаками Пірума є

трещотка, клоунський

ковпак, маска для

пуримшпиля, солодкі

трикутникові пиріжки, які

мають назву” вуха

Амана”(так звали

негативного героя

давньої історії), яка стала

основою свята.

18. Висновок

ВИСНОВОК

Євреї мали свої

особливості у

культурному розвитку.

І не дивлячись на те,

що вони проживали

на чужій території, їм

вдалося зберегти

свою неповторність та

самобутність.

:)