(61 ) художня деталь климка у творі григіра тютюнника іть пошвидше і пишіть по більше

Протягом усього свого життя кожна людина прагне орієнтуватися на той чи інший вчинок, бути схожою на ту чи іншу постать. хтось просто хоче бути схожим на маму, а хтось на тата, а з часом, коли люди стають дорослими, орієнтиром для себе вони обирають когось з видатних людей, які в своєму житті досягли великих успіхів.я вважаю, що подібний вибір люди роблять тому, що бажають орієнтуватися на найкращі моральні цінності. по-перше, такі якості прикрашають людину, тому вона має багато знайомих та не менше хороших друзів, які цінують її за гідні моральні якості. по-друге, саме завдяки цим прагненням людина здобуває пошану і повагу інших.розмірковуючи над цими питаннями і цими проблемами, я пригадав головну героїню роману ліни костенко «маруся чурай», привітну, веселу дівчину, пісні якої співала уся полтава. з нею трапилася велика біда і вона опинилася у залі суду в очікуванні вироку. та маруся ніколи б не оступилася, якби її не зрадив коханий, адже її високі моральні якості нікуди не зникли та й не могли зникнути. доказам цього можуть біти і рядки з роману, в яких л. костенко пише: «що ж це виходить? зрадити в житті державу – злочин, а людину – можна? ».письменниця стверджує, що найвищими законами людства повинні залишатися закони моралі. саме за цими законами кожна людина повинна відповідати за свої вчинки перед богом та людьми. а суддею для іншого може стати лише той, хто є духовно та морально чистою людиною і залишається такою усе життя.проводячи історичні паралелі, я згадав початок тридцятих років минулого століття, ті часи, коли україна переживала страшний голодомор. деякі наші співвітчизники у ті часи забули всі закони моралі і заради того, щоб не вмерти з голоду, їли кішок, собак, і бувало, що навіть людей. можливо, їх вчинки можна виправдати умовами тогочасного життя, адже тоді перед українцями стояв незвичайно жорстокий вибір: дотримуватися правильних орієнтирів і померти у голодоморі, чи забути про закони моралі і вижити. слід сказати, що це був дуже важкий вибір, і я не знаю, як би особисто я повів себе у таких умовах. але я впевнений, що до останніх сил я прагнув би залишатися людиною і пам’ятав про людську мораль. і узагальнюючи свої роздуми, хочу наголосити: все своє життя я буду орієнтуватися на закони моралі, буду прагнути ніколи не залишатися самотнім и мати люблячих батьків, багато вірних друзів і міцну щасливу родину. я сподіваюся, що ніколи не зраджу ні людину, ні, тим паче, державу.