Твiр роздум на тему "справжнiй друг"

друг – це той, хто знає про тебе все, але при цьому н відвернувся від тебе. це той, хто був з тобою і в радісні хвилини, і години великих труднощів. це той, хто йде з тобою по дорозі життя та, коли ти ненароком спотикаєшся, він тебе підтримає за плече, підставляє свою руку.

як можна зрозуміти хто справжній друг, а хто лише з тобою заради власної втіхи? ніяк. життя покаже все тобі саме. бо інколи життя дає нам такі випробування, які ми самостійно пройти не зможемо, тому звертаємось по до близьких людей. серед таких людей ми й друзів ставимо поряд. і, коли в нас виникають труднощі, або життя завело до безвиході, шукаємо поради чи підтримки саме в них – справжніх друзів. а вже в такі миті можна зрозуміти, кому ти близька людина.

часто ми чуємо, що справжній друг – це той, який у великій компанії помітив, що ти пішов. в цих словах є правда, але це не означає, що той, хто цього не помітив не тобі у найскрутнішу хвилину твого життя. не обов’язково справжній друг – це той, хто виріс з тобою, с ким ти ходив до школи або гралися разом. це той, хто готовий буде віддати за тебе життя, адже вважатиме тебе за рідного.

моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. зветься воно василівкою, на честь хлібороба василя, який першим поставив тут хату.

той василь дуже вдало вибрав місце для оселі. опис місцевості села я почну з опису річки. вона тиха, заросла комишем. річка протікає відразу а околицею нашого села. там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.

а далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. зі степом стикаються рівні зелені поля. тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі.

на схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. він має штучне походження. його вирили десь сімдесят років тому. саме сюди селяни ходят та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби.

ще на річці водяться видри, білі чаплі, навіть хижі ласки. в степу можна зненацька наполохати зайця або ховрашка. а одного разу, коли зима була холодна, люди бачили просто за околицею села старого сірого вовка.

але наше село цивілізоване. в ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “жабівкою”. у нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. до нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день.

більшість селян живе у садибах. вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. проте біля сільради є кілька двоповерхових будинків з квартирами.

коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. а потім повернуся до рідного села, бо мені до вподоби жити серед природи.