Перечислите все стоянки древнего человека во владимирской области

Первые люди на территории владимирской области появились в эпоху верхнего  палеолита, около 30-25 тыс. лет назад. в это время вслед за отступающим  ледником происходило активное освоение первобытным человеком центральныхрайонов равнины. климат был более суровым, чем современный,  т. к. весь север восточной европы занимал ледник. в окско-клязьменском  междуречье простирались холодные степи с перелесками из ели, сосны и  берёзы. животный мир был представлен мамонтом, шерстистым носорогом,  бизоном, дикой лошадью, сайгой, северным оленем, песцом, бурым медведем,волком, зайцем-беляком, дикой курицей, тетеревом и серебристой чайкой.основу хозяйства верхнепалеолитического человека составляли коллективная  загонная охота на крупных стадных животных и собирательство. во  владимирской области на данный момент известны три поселения эпохи  верхнего палеолита: карачаровская стоянка под муромом; стоянка русаниха в черте владимира; стоянка сунгирь30 апреля 1981 года в ходе земляных работ при подготовке площадки для строительства механосборочного цеха тракторного завода на правом высоком берегу рпени была обнаружена стоянка первобытного человека эпохи палеолита, названная русанихой.  в культурном слое стоянки найдено большое количество каменных орудий труда, схожих с теми, что были найдены на стоянке сунгирь, расположенной в 8 километрах к востоку от русанихи.  среди обнаруженных костей животных преобладали останки мамонта. по предположению учёных, русаниха была временным лагерем охотников на мамонтов, а сунгирь — их базовой стоянкой.по времени пребывания на ней людей она синхронна стоянке сунгирь.но стоянка русаниха не была местом постоянного проживания человека.по всей вероятности, это было охотничье стойбище, место разделкидобычи охотников верхнего палеолита.найдено более 900 предметов, преимущественно из кремня, а также из сланца,  кварцита, опоки, в т. ч. 163 орудия, изготовленных главным образом на  отщепах, реже - на пластинах. среди орудий долотовидные из  массивных отщепов кремня или сланца. найдено значительное количество  скребков с округлым рабочим краем. из других каменных орудий следует  отметить скребла, скобели, резцы (срединные и боковые) , проколки,  сверла, отбойник, режущие орудия. обнаружены наконечник копья из бивня  мамонта и костяная лопаточка.фаунистические остатки представлены костями мамонта () , дикой лошади, северного оленя.выявлены остатки кострищ и очажная яма.бивеньмамонта

Відповідь:

1. Населення та умови життя на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.

Протягом другої половини століття кількість населення західноукраїнських земель збільшилася. . Оскільки за цей відтинок часу загальна кількість населення значно зросла, питома вага українців у його складі зменшилася. Зростання чисельності населення дедалі більше загострювало місцеві соціально-економічні проблеми. У Галичині густота населення в сільській місцевості протягом цього часу збільшилася з 32 до 102 осіб на 1 кв км

2. Особливості економічного розвитку Галичини, Буковини та Закарпаття

Революційні події 1848–1849 рр. були важливим етапом у розвитку європейських країн. Попри те, що революції завершилися поразкою, вони уможливили пришвидшення процесів подальшого становлення індустріального суспільства.

У 50–60-х рр., завдяки політиці віденського уряду і західних і центральних провінціях Австро-Угорщини швидкими темпами розвивалася промисловість, а Галичина, Буковина і Закарпаття зберігали давній, аграрний характер економіки. Її розвиток на західноукраїнських землях дедалі більше визначався інтересами великої фабричної промисловості у західних провінціях.

3. Розвиток промисловості

У несприятливих умовах австро-угорського панування західноукраїнська промисловість розвивалася сповільненими темпами. Переважна більшість промислових робітників працювала не у великій фабричній промисловості, а на дрібних підприємствах і майстернях. За офіційними даними, 1885 р. в Східній Галичині на 175 підприємствах обробної промисловості з числом робітників понад 20 осіб працювало лише 10 тис. душ. У Закарпатті тоді ж було декілька таких підприємств, а на Буковині взагалі не було.

4. Зміни в сільському господарстві

Аграрні реформи, здійснені на західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр., увільнили селян від залишків кріпацтва, проте їхнє становище залишалося дуже тяжким. За своє вивільнення селяни мусили протягом 50 років сплачувати щорічні платежі. У цілому реформа 1848 р. коштувала західноукраїнському селянству понад 300 млн флоринів.

5. Початок трудової еміграції українців

Злиденні заробітки або повна їх відсутність, страх іще не розорених селян перед майбутніми злиднями, зубожіння більшості селянства, нестача землі, пошуки порятунку від голодної смерті, тягар національного гноблення й політичного безправ’я стали основними причинами масової трудової еміграції західноукраїнських селян до країн Європи, Північної та Південної Америки.  Вона була прямим наслідком політики віденського уряду, спрямованої на висмоктування життєдайних соків із національних окраїн на користь розвиненого центру імперії.

Міста і міське населення

Західноукраїнські міста, внаслідок імперської політики гальмування індустріалізації краю, впродовж тривалого часу зберігали свій традиційний вигляд. Міське населення поступово зростало. Швидше за інші розвивалися Львів і Чернівці, а також міста, що були значними залізничними центрами,– Станіслав, Стрий та ін. Зростало також населення Дрогобича й Борислава, де виникли нафтодобувні підприємства.