Які мотиви, тематика, символіка весільних пісень?

Людині притаманна здатність сприймати світ не тільки в реально-видимих формах, але й через аналогію (уподібнення) одного явища іншому, символічно.українська система символічного відображення світу ще мало вивчена, зокрема недостатньо висвітлено питання символіки весільного тексту.символіка весільної пісні багатюща. якщо для ліричної родинно-побутової пісні характерні асоціативні символи, для календарно-обрядової магічні, то весільній родинно-обрядовій ліриці властиві два типи символів. там, де переважає лірична тема, зустрічаємося із символами асоціацій (калина в піснях не завжди наречена, але тема нареченої незмінно викликає певний словесний символ). напр.: “під калиною три парубки говорять до дівочки” (1, с. 168).  там, де у весільних піснях помітно відчувається обрядово-магічний момент, символ буде точним (символічна дія і пов’язані з нею слова-символи – напр.: покроплення свяченою водою, посипання зерном означають бажане благополуччя, багатство, достаток, здоров’я). функціональне значення обрядів землеробського культу, пов’язаних з використанням зерна, перш за все служили символом плодючості, вічності життя. о.потебня зазначав, що молодих на весіллі обсипають зерном, щоб хліб родився колосистий, щоб зберігались краса і здоров’я молодих.у весільних піснях наголошується: “обсип, мати, вівсом, червоною калиною, кропи свяченою водою, долею щасливою” (1, с.146) ; чи в іншому варіанті: “житечком обсипайте, до шлюбу випроводжайте” (2, с. 235). як бачимо, ритуал обсипання, як і кроплення свяченою водою, має на меті уберегти від порчі молодих, зробити їх багатими, здоровими, веселими і зумовити щасливе подружнє життя. за х. ящуржинським, у міфічному значенні хлібні зерна вважали символом дощу, тому ритуал обсипання наречених, з цього погляду, символізував плідність.обрядово-магічний момент відчутний у випіканні короваю, прибиранні гільця, розплітанні коси, покритті наміткою голови дівчини – точних символах.коровай на весіллі – символ плодючості, продовження роду; з’єднання молодих у сім’ю; щастя; спільної долі (3, с. 73).  у весільному обряді дві половинки короваю символізують наречену і нареченого. символічне й те, що випікали коровай лише ті жінки, які виходили один раз заміж і жили зі своїми чоловіками в злагоді. символічне значення води для короваю: ми до клуні воду несемо,господа-бога просимо,роди, боже, жито-пшеницюі всяку пашницю,ще й рожевії квіти,щоб любилися діти(4, с. 220). не можна залишити поза увагою характерний лише для поділля обряд прибирання гільця (найчастіше молодого невеликого деревця ялини, сосни, рідше калини). “гільце – деревце з ялини, із червоної калини”, це, як вважає м. дмитренко, – символ розквітлого молодого життя, статевої зрілості; дівочої цноти; символ любові; поєднання небесного і земного, чоловічого і жіночого; символ багатства; плодючості (3, с. 73).  у весільній пісні гільце в’ють “вівсом, червоною долею щасливою” (1, с. 84).  найурочистіший момент народного весілля – розплітання дівочої коси, що символізує кінець дівування. співали: до коси, миколо, до косина ній золото обтруси.нехай золото не сяє.бо вже воно дівування не має  (1, с. 39).

Ихняя семья имела деньги, но никогда не была счастлива