Что изготаливали финикийцы, смешав песок с содой, плавили его как медную руду что это?

финикийцы получили прочное стекло

22 червня 1941 року фашистська німеччина віроломно напала на радянський союз. почалася велика вітчизняна війна. за перші місяці війни 70464 мешканці області (з них – 18884 жінки) записалися добровольцями на фронт.          обставини військового часу вимагали негайної перебудови роботи промисловості, транспорту, сільського господарства. вже з перших днів війни миколаївські заводи і інші підприємства області були переведені на випуск озброєння, боєприпасів, ремонт військової техніки – для потреб фронту. швидкими темпами освоювалося виробництво протитанкових мін, артилерійських снарядів, авіабомб, детонаторів. робітники оголошували себе мобілізованими і добровільно працювали в цехах по півтори – дві зміни. першою для суднобудівників стала інтенсивна робота з метою найшвидшого закінчення і здачі кораблів, що знаходилися на плаву і мали великий відсоток технічної готовності.          складні і стояли перед працівниками сільського господарства області. багато механізаторів пішли в червону армію, на їх місце прийшли жінки. на збиранні врожаю працювали всі жителі сіл, а також населення міст. за рішенням обкому партії, в місті створювалися винищувальні батальйони і загони народного ополчення. вони цілодобово охороняли промислові підприємства, поля з іще незібраним хлібом, лікарні, водонапірні башти, колодязі, чергували біля телефонів у всіх організаціях.          а тим часом фронт наближався до миколаєва. вже був узятий первомайськ, почалася евакуація основних промислових підприємств, разом з кваліфікованими працівниками углиб срср.          5 серпня над миколаєвом з'явилися фашистські бомбардувальники. на суднобудівельні заводи, електростанції, вокзал, порт були скинуті бомби, запалали пожежі. 16 серпня гітлерівські війська захопили миколаїв, а незабаром та ж доля спіткала всю область.          з перших днів окупації фашистські загарбники почали так званий «новий порядок». накази і розпорядження, якими фашисти регламентували життя жителів миколаєва, закінчувалися словами: «за неслухняність – смертна страта». фабрикою смерті стали табори «шталаг-364» (с. темвод на околиці миколаєва), в с. грейгове жовтневого району. фашистські кати скоювали масові вбивства в с.богданівка доманівського району. за роки окупації загарбники убили і замучили понад 105360 громадян, з них 74660 мирних жителів області, серед яких діти, старики, жінки, громадяни єврейської національності, 30699 – військовополонених. 25 тисяч чоловік насильно вивезено до німеччини. спалено сотні населених пунктів, зруйновано багато заводів, підприємств, житлових будинків, історичних пам'ятників. в умовах жорсткого окупаційного режиму росла хвиля опору: виникали підпільні організації, групи, партизанські загони.          на території області діяло 110 підпільних організацій, партизанських загонів і диверсійно-розвідувальних груп. серед них: підпільна організація «миколаївський центр», «центр», «патріот батьківщини», «партизанська іскра», «вознесенський центр», баштанський і казанківський партизанські загони і багато інших. більше 25000 патріотів у складних і важких умовах підпілля вели жорстоку боротьбу з лютим ворогом. багато хто з них нагороджений орденами і медалями, а четирьом– в. о. лягіну, п. к. гречаному, в. с. моргуненку, д. г.дяченко присвоєно звання героя радянського союзу