Восстание пугачева. написать по плану: 1) годы восстания 2)причины восстания 3) повод 4)участники 5)цели 6)ход восст. 7)итоги восстания. ! кратко

1)1773 2) главной причиной народных волнений, включая восстание под предводительством емельяна пугачева, было усиление крепостного права и рост эксплуатации всех слоев черного населения. 3) восстание было подавлено, но казаки не смирились, а затаились в ожидании повода к новому выступлению. такой повод представился с появлением на яике беглого донского казака пугачёва, объявившего себя императором петром iii. 4) яицкие казаки оренбургские казаки крепостные крестьяне горнозаводские крестьяне башкиры татары чуваши марийцы мишари мордва казахи 5) таким образом, под предлогом восстановления высшей справедливости казаки стремились устранить существующую неправедную власть, императрицу екатерину ii, и посадить на престол богоизбранного царя, представляющего интересы угнетенного народа. идеалом казачества и крестьянства было свободное государство с мужицким царем, дарующим народу волю и все возможные (земельные, лесные, рыбацкие) угодья, отменяющим воинскую повинность и налоги и по заслугам угнетателям: дворянам и помещикам. 6) формирование и рост пугачевского войска, захват бунтующими новых территорий. неудачи восстания и новый побег пугачева окончательный разгром войск пугачева. угасание последних очагов восстания и казнь народного предводителя. 7) подавление восстания. уступки яицким казакам. переименование яика в урал.

Объяснение: Роман Мстиславич був сином Мстислава Ізяславовича, який дістав у спадщину від батька Володимир-Волинський.

Після смерті Ярослава Осмомисла волинський князь Роман Мстиславович, на за галицьких бояр, прийшов у Галич, проте не зміг там утвердитися, бо тривали значні суперечки і боротьбі боярських угруповань.

Тільки у 1199 р. після смерті Володимира Ярославича, останнього представника династії Ростиславовичів, Роману Мстиславовичу вдалося об’єднати під своєю владою Волинське і Галицьке князівства, утворивши могутню Галицько-Волинську державу, приборкавши свавільну боярську аристократію, спираючись на дрібним феодалів та міське населення.

Столицею нового князівства стало місто Галич і Роман перевів туди свій двір.

У внутрішній політиці Роман зосередив увагу на зміцненні своє влади й ослабленні влади бояр, здолав боярську опозицію, підпорядкував собі непокірні боярські угруповання, багатьох з бояр стратив або відправив на каторгу. Також ббав про авторитет княжої влади.

Утворення єдиної Галицько-Волинської держави мало велике значення. За Романа значно зміцніли князівські позиції і центральна влада. Було створено необхідні умови для розвитку сільського господарства, ремесел, промислів, торгівлі і так далі. Саме в Романа Мстиславовича шукав притулку імператор Візантії після захоплення Константинополя хрестоносцями.

Князь Роман був високоосвіченою людиною. Народ любив його за справедливість та чесність.

Роман здобув собі авторитет походами на половців у 1197-1198 pp., 1201 p., 1204 р. та литовців, які закінчилися перемогою. У 1204 р. одержав пропозицію Папи Римського в обмін на прийняття князем католицизму коронувати його, але відмовився від цього.

У 1202 р. зміг оволодіти Києвом, об’єднавши під своєю владою всю Південно-Західну Русь. Кордони його держави проходили від Дніпра до Чорного моря і Дунаю, у її складі були землі сучасної Молдови й Північної Буковини. Він підніс міжнародний авторитет держави, бо в період феодального роздроблення всієї Європи створив єдину могутню державу, зав’язав рівноправні й дружні відносини з Візантійською і Німецькою імперіями. Галицько-Волинське князівство стало збирачем руських земель.