Написать сочинение на украинском на тему "доброта i милосердя"

милосердя є однією з позитивних якостей характеру людини. воно проявляється у співчутті, доброті до інших.

здавна на землі люди цінували праведне життя — чесне, щире, відкрите; утримувалися від поганих звичок, лихих намірів. вони знали, що зло довго не забувається, повертається і породжує нове зло. доброта і милосердя, щиросердечність, розрада в горі та біді — це завжди було притаманне нашому народу. але що потрібно зробити для того, щоб всенародне милосердя зберегти назавжди?

мені здається, що сьогодні потрібно якнайменше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто потребує підтримки, і вчити цьому майбутнє покоління. інколи в нас закрадається думка: де ж той шлях до правди та доброти, яким нам треба йти? а ця стежина проходить через душу кожного з нас. ми повинні у своїй душі закладати добро і любов, чуйність і правдивість, вимітаючи з неї зло та брехню.

з перших років дитинства батьки стараються показати дітям дорогу до милосердя і доброти. на мою думку, милосердя, чуйність — набуті почуття. дітей потрібно вчити творити добро. часто ми буваємо свідками того, як у хорошій сім’ї, де батьки душі не чають у дітях, виконують їхні забаганки, виростають байдужі, безсердечні діти. адже вони не навчені добрих вчинків. якби кожна людина зробила на одну погану справу менше, а добру — більше, наскільки світлішим стало би наше життя!

скільки в нас проживає одиноких стареньких людей! така вже їхня доля — залишитися у чотирьох стінах самими зі своїми проблемами, хворобами. старість не відворотна — перед нею ніхто не може закрити двері. та знали б ми, як одинокі чекають і надіються, щоб хто-небудь завітав до них. а ми часто не помічаємо їх — згорблених, зморщених, спрацьованих, часто не розуміємо і не хочемо їх зрозуміти. не потрібно нам мати гордощів у своєму серці, а необхідно старших шанувати. гірко нарікають на свою долю старенькі, що мають дітей, котрі відцуралися від них. будьмо хорошими, не допустімо, щоб старість батька й матері була засмічена нашими поганими вчинками. стараймося віддячити їм. а скільки діток-сиріт позбавлені материнської любові і ласки! не зневажаймо їх! давайте їм, підтримаємо, захистимо. не проминайте бездомну кішку або собачку, погляньте в їхні . дайте їм притулок.

коли мені в житті доводиться зустрічатися із грубістю, байдужістю, підлістю, то спадає на думку: а хто в цієї людини мати, хто був її вихователькою. очевидно, ця людина не бачила любові, доброти, не відчувала турботи.

отже, людина — це не тільки розум, а й доброта, милосердя, любов, добрі почуття. людина повинна бути милосердною до тих, хто її оточує. а милосердя — це щастя для всіх нас. коли будемо робити комусь приємно, то і нам буде добре.

главное выбери сам.

права і обов’язки є невід’ємним атрибутом кожної людини. світ влаштований так, що права та обов’язки можуть існувати тільки разом. комусь, мабуть, хотілося б мати тільки одні права і не мати ніяких обов’язків. бажання це загалом нормальне, адже кожен хоче жити якомога краще, от тільки реалізувати його на практиці практично неможливо. жодна людина ніколи не зможе жити без обов’язків. всі живуть, маючи обов’язки, найімовірніше, що така ситуація збережеться і надалі. питання лише в тому, в якому віці людина починає відчувати тягар обов’язків? що можна сказати про права та обов’язки учнів?

спершу слід розглянути права, як більш приємну складову. я думаю, що в учнів більше прав. насамперед, це стосується права на помилку. у той час як дорослі вважаються такими людьми, які вже вивчилися, багато знають про життя і повинні поводитися безпомилково, учням в принципі дозволено помилятися. це стосується як питань навчання, так і всіх інших життєвих сфер. звичайно, це зовсім не означає, що учні повинні зловживати своїм правом і постійно помилятися. важливо вміти вчитися на власних помилках, щоб до моменту зрілості повністю їх позбутися. у частині всього іншого, учні мають такі ж права, як і дорослі.

що стосується обов’язків, то ключовим обов’язком кожного учня є отримання якісної освіти. причому якість освіти залежить не лише від того, де вона отримується. вона також залежить і від зусиль самого учня, причому ця залежність найсильніша. намагатися добре вчитися, докладати серйозні зусилля для отримання цінних знань – це важливий аспект, який є ключовим обов’язком кожного учня. однак, враховуючи, що кожен учень – це ще, як правило, молода людина чи дитина, йому також необхідно нести і інші обов’язки. зокрема, для нього дуже важливо стежити за власним здоров’ям, вчитися не тільки певних шкільних дисциплін, але й життю в цілому. у житті є безліч важливих правил і понять, які необхідно знати кожній дорослій людині. молодість – це саме той період, коли всьому цьому необхідно вчити. і це – такий ж обов’язок, про який варто пам’ятати.

я думаю і навіть переконаний, що права і обов’язки учнів добре співвідносятся. у той час як дорослі люди мають величезну кількість обов’язків, включаючи необхідність заробляти і піклуватися про своїх дітей, учні мають значно менше обов’язків. втім, це аж ніяк не означає, що такими обов’язками можна гребувати. кожен повинен як користуватися своїми правами, так і виконувати свої обов’язки.