Твір на тему: «родина – корабель, що несе людину через бурхливе життєве море»

люди завжди намагались гуртуватись, і в цьому пориві, як правило, ними керувало одне бажання — вижити. древні люди об’єднувались, тому що так легше було полювати, відбиватись від ворогів і облаштовувати своє житло. сучасні люди, звісно, за мамонтами більше не полюють, і від інших обороняються тільки в особливих випадках, однак жага згуртуватись живе у них і сьогодні. пояснити це можна кількома чинниками, і один із найголовніших — тваринні інстинкти. але не тільки цей фактор змушує людей жити разом.

створюючи сім’ї, люди насамперед знаходять у них свій душевний спокій, комфорт, впевненість і основу основ, до якої можна повертатись знову і знову, аби зачерпнути підтримки й розуміння. родина стає тим рятівним острівком, який не змиє навіть найстрашніший шторм, тим будиночком, який не зрушить найсильніший землетрус, якщо його стіни збудовані на совість. у наш час сім’ї доволі часто , не витримавши випробування часом та довірою. неможливо сказати точно, чому така концентрація сумних доль у родинах існує саме сьогодні.

кожен член сім’ї — це деталь механізму, без якого останній не буде працювати. про це свідчать численні історії та випадки з життя, про це пишуть у творах літератури. зокрема роман українського письменника юрія яновського є яскравим тому свідченням. у сім’ї половців, здавалося б, є все для щастя: люблячі один одного мусій та його дружина, їхні сини, надія родини — андрій, оверко, панас та сашко, які мали б продовжувати рід. на їхньому шляху проблемою стало різне бачення світу, і коли один брат пішов проти іншого, було зрозуміло, що прийшов кінець їхньому щасливому майбутньому.

з іншого боку, розглянемо образ івана шрама з історичного роману пантелеймона куліша «чорна рада». цей козацький полковник готовий боротись не на життя, а на смерть за майбутнє своєї держави. якщо проникнути в питання, то ми зрозуміємо, що під поняттям «майбутнє» козак бачить свого сина, петра шраменка, а отже, воює і готовий померти він для свого сина. думка про сім’ю, нащадків, кріпить івана шрама і є йому йти вперед, сміливо дивлячись смерті в очі.

так чи інакше, кожен з нас потребує відчуття рідного дому, місця, де на тебе чекають, де тебе люблять просто так, де тобі завжди і де про тебе потурбуються. саме тому родина завжди була, є і буде тим кораблем, який несе людину через бурхливе море життя. важливо, аби за штурвалом стояв той капітан, який з впевненістю і без страху вбереже свою команду від усіх небезпек.

Вжизни каждый человек встает перед нравственным выбором, и каждый поступает по-разному, это зависит от его духовных качеств. так и герой рассказа в. астафьева "конь с розовой гривой" неоднократно встает перед нравственным выбором: калачи украл, бабушку обманул. он поддался легкой жизни, но его духовные качества оказались неизмеримо выше, совесть замучала его: "терзался я ночью, ворочаясь на полатях. сон не брал меня, как окончательно запутавшегося преступника. "видно, что герой раскаивался, но совесть его мучила еще сильнее и он рассказал правду бабушке. бабушка все равно купила ему пряник, потому что любила его и простила, потому что есть на свете человеческая доброта. бабушка преподнесла ему настоящие уроки доброты, честности. именно такой нравственный выбор характеризует его, как человека словестного, честного, способного на добрые поступки. только тогда герой понял, что человека любят не за что-то, а просто так. посмотрим, как поступил герой рассказа в. распутина "уроки французского". он тоже встал перед нелегким нравственным выбором. в первый раз он показал себя самостоятельным, дисциплинированным, остался один в чужом городе, хоть мог уехать к матери в деревню, но он выбрал учебу, так как хотел учиться, тянулся к знаниям. вторым страшным испытанием для мальчика стал голод. чтобы заработать денег на еду, он начал играть в чику на деньги. играл он: честно, хотел показать свои способности, но его только жестоко избивали. мальчик не знал, что игра на деньги не может быть честной. только учительница лидия михайловна старалась ему. она его понимала как никто другой. она начала с ним играть на деньги потому, что хотела ему , а пошла на это потому, что на другую он не соглашался. она открыла ему двери в новый мир; там люди могут доверять и . теперь он узнал, что есть на свете доброта, отзывчивость, любовь. так случилось, что в. астафьев и в. распутин спустя много лет вспомнили, что с ними было в детстве "мы написали эти рассказы в надежде, что преподанные нам в свое время уроки лягут на душу как маленького, так и взрослого читателя".