Есе на тему моє ставлення до гетьмана богдана хмельницького як полководця, політика або дипломата

ім’я богдана хмельницького назавжди лишилося в пам’яті народній. видатний воїн, мудрий, далекоглядний політик, проклятий ворогами за безмежну любов до вітчизни і друзями — за страшну помилку, якої припустився мимоволі, рятуючи україну від польської навали, він перед смертю гірко скаже: «бог знає, братове, чиє це нещастя, що не дав мені господь закінчити війну так, як хотілося…».

а хотілося йому об’єднати україну і зробити з неї велику державу, самостійну і горду. та не вдалося. по смерті його настала страшна руїна, горе велике усім землям і народу українському, але винен у цьому був до деякої міри і сам богдан.

і все ж народ цінує і любить свого героя. безліч пісень присвячено богданові хмельницькому. але в жодній не знайдемо осуду чи гіркого докору на його адресу.

цей образ зобража козацького героя, подібний грекам тим, до кого впала троя, помпею й цезарю, що славнії у римі, хмельницький рівний став ділами в нас своїми. незборений в боях дістав був добрий кінець, – вітчизні сином був, достойний став отець, – так зображував хмельницького невідомий автор xvii століття.

пісня «чи не той то хміль», була створена після битви під жовтими . у ній позитивно оцінюється визвольна війна хмельницького і засуджується загарбницька політика польської шляхти.

в думі «хмельницький і барабаш» художній прийом протиставлення яскраво вимальовує протилежність ставлення хмельницького і барабаша до рідної землі. зрадник барабаш дбає лише про себе, а хмельницький — навпаки, жертвуючи собою, дбає про добробут рідного народу. у пісні «ой богдане, богданочку» висловлюється прохання буковинців визволити їх з-під ярма польської шляхти. а в думі «перемога під корсунем» говориться про велику радість козацтва, викликану перемогою та полоненням пана потоцького.

звичайно, образ гетьмана в народній творчості подавався ідеалізовано. він — «отець вольності», «батько хміль», захисник найширших народних мас. народ належно поцінував наміри гетьмана, а вони були національно оборонними, державотворчими, тож і змалювання образу гетьмана не могло бути іншим.

історія відкрила очі і на помилки богданові і на його досягнення. але те, що в народі він заслужив таке трепетне відношення, говорить про велику повагу до цього історичного діяча і до всього, що він зробив

Возможно, во времена плиния так и было, а в наше время не пишется, а переписывается в соответствии с той идеологией, которая на данный момент обслуживает власть. в 90-х критиковали советскую - было за что, но ведь и сейчас ничего не изменилось! казалось бы, бери объективно факты и излагай, а читатели пусть сами делают выводы. так нет! извлекается только то, что на данном этапе востребовано или просто опускается тот материал, который выглядит "непрезентабельно".  как она была подстилкой у политики, так и осталась.(если ставь лучшим)