По горизонтали: 1. фамилия автора рассказа «муму»? 2. имя дворецкого барыни, которому она дала приказание «чтоб ее (муму) сегодня же не было…» 3. кто взял герасима из деревни? 4. чем кормил герасим муму в последний раз? 5. к какому броду быстрыми шагами отправился герасим из трактира? по вертикали: 6. в каком городе происходят события рассказа «муму» и.с. тургенева? 7. как кликали собаку герасима в доме? 8. имя главного героя рассказа? 9. как имя дюжего парня, который состоял в должности лакея? 10. профессия главного героя рассказа? 11. имя лекаря барыни? ! , 60 !

Тургенев герасим барыня принесли герасиму щей. он накрошил туда хлеба, мелко изрубил мясо и поставил тарелку на пол. в деревню события проходили: у реки, в маленьком доме герасима, на улицах деревни, около дома барыни, му-му герасим степан работа дворника харитон

почати варто з думки про те, що в ліни костенко нема плакатних патріотичних віршів, нема гасел, не часто вживається навіть слово «україна». і в той же час у підтексті майже кожна поезія цієї авторки є високодуховною і патріотичною. в.базилевський з цього приводу підкреслює: «ліна костенко з тих поетів, які здатні крізь вселюдське бачити національне, а крізь національне прозирати вселюдське, її сюжети завжди мають другий вимір і вже цим рішуче спростовують погляд на історію як на іконостас» [39, 6]. це стосується і віршів про відомих митців, історичних осіб, і поезій, де яскраво проявляється громадянська позиція ліни костенко як виразника опозиції існуючому тоталітарному режимові. щоб проілюструвати перше, пропонуємо уривок з «циганської музи», де йдеться про страждання поетеси папуші, яку зневажає табір, бо серед циганів не може бути поеток, це ганьба для роду. ніби вірш про трагедію окремого митця і окремого народу, — а виявляється, не тільки циганки і не тільки її одноплемінників стосуються слова: