Чому влада фараона була такою магутньою

 фараон  (від давньоєгипетського  «пер-о»  –  «великий дім») – назва правителя давньоєгипетської держави. починаючи з xv ст. до н. е. (період правління тутмоса iii) термін «фараон» постійно використовувався в єгипетських джерелах стосовно особи правителя держави; пізніше він перейшов у грецьку та європейську мови, а звідти – до сучасних європейських мов.  • фараон, як вважалося, отримував свою владу від бога сонця ра, був земним утіленням бога гора і нащадком бога озіріса.  • одноосібний правитель держави, що був одночасно верховним правителем і головним жерцем.  • символами влади фараона були:  - подвійна червоно-біла корона, яка символізувала владу над нижнім (червоний колір) і верхнім (білий колір) єгиптом, прикрашена зображенням священної змії кобри; фараон рамзес іі на колісниці. - скіпетр, який фараон нібито отримав від бога сонця ра, що підкреслював божественне походження його влади;  - кнут, що означав право фараона покарати будь-кого зі своїх підданих.  • усі розпорядження в державі надходили від імені фараона й виконувалися так само неухильно, як воля богів. військом міг командувати лише фараон.  • для іння державою фараон призначав у її області (номи) номархів, а також надавав знаті посади суддів та різних начальників («начальник доручень», «начальник будинку зброї», «керівник пустелі» тощо).  • фараон вважався богообразним володарем, якого єгиптяни сприймали як гаранта порядку у світі та переможця темряви. він уособлював життєву силу країни, здійснював ритуали, завдяки яким, на думку єгиптян, змінювалися пори року й розпочиналися розливи нілу.  • усе життя фараона було суворо регламентоване й повністю підпорядковане спеціальним ритуалам. змінити щось у них за своїм бажанням фараон не міг.  • ім’я кожного фараона мало певне значення: наприклад, рамзес – це «народжений ра», аменхотеп – «амон задоволений» тощо. проте промовляти вголос ім’я фараона заборонялося: про нього казали «він», «його величність».  • єгипетський фараон був не тільки правителем держави, а й відігравав роль головного стрижня всього єгипетського суспільства, яке було зобов’язане йому не лише своїм розвитком, але й фактом свого існування.  • після смерті фараона його владу успадковував син або інший родич.

При Хатшепсут Египет процветал в экономическом плане. Велась активная торговля. Около 1482/1481 до н. э. ею была снаряжена экспедиция в составе 210 матросов и пяти крупных кораблей под начальством Нехси в страну Пункт, известную также как Та-Нечер — «Земля Бога»[. Местонахождение страны Пунт точно не установлено (скорее всего, побережье Восточной Африки в районе Африканского Рога — современного полуострова Сомали). Контакты с Пунтом были прерваны в эпоху Среднего царства, однако они были жизненно необходимы, так как Пунт был основным экспортёром миррового дерева.