Твір на тему " краса і мудрість літературних казок"

Наші народні казки вчать лише як задарма щось отримати, тобто ледарства. аргументами були казки „по щучому велінню”, „іван-дурень”, „горбоконик”, де головним героям все діставалось як подарунок, без праці та докладення зусиль. тобто задарма. а зарубіжні казки навпаки навчають терпінню, покорі та наполегливій праці – тоді головний герой здобуде бажане. чи справді наш фолькльор, зокрема народна казка, несе у собі ідею дармоїдства? чи наш народ з глибин віків дійсно прагнув отримувати все нічого не затративши і вклав цю думку в казку, яку ми тепер передаємо своїм дітям? я вірила, що ні, тому вирішила дослідити це питання. перш за все, що таке казка. відповідно прийнятій в українській літературі термінології, казкою називаємо оповідання фантастичне, без виразної моралізуючої цілі (за систематикою запропонованою франком у збірці етнограф i але зовсім інше казка народна. українські народні казки - популярний фольклорний жанр (фольклор -"народна мудрість"). отже – мудрість! це оповіді наших далеких предків, які відчували себе і все що їх оточує частиною природи. а природа у нашого краю багата, різнобарвна, пишна. усе це багатство відбилося в оповідях – казках. відобразився у казці і побут, звичаї, традиції, вірування народу. в народних казках передається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття. у казках також знайшли відображення важливі історичні події. одні казки виховували любов до рідної землі, рідної домівки, рідної матері, інші до народу і батьківщини в цілому. є також гумористичні і сатиричні твори, які не мають педагогічного характеру. але незважаючи на те, що різні групи казок відрізняються темами і формою, ідеї у них подібні. усі вони прославляють мудрих, хоробрих та кмітливих і засуджують зрадливих, ледачих і підступних.

спиши с г.д.з. и всё ничего сложного и тратить не надо

багато інтелектуально розвинені діти не мають здатність до творчості