Написати твір роздум на тему що таке справжня краса за казкою хлопчик зірка

краса здавна хвилювала людей і вони хотіли зрозуміти її сутність. еталони краси змінювалися у різні часи, але ніколи люди не могли обійтися без неї. яка ж краса важливіша: зовнішня чи внутрішня? на це питання теж існують різні відповіді. розібратися у цьому казка ійського письменникао.уайльда «хлопчик-зірка».

як відомо, героя твору знайшли взимку лісоруби. хлопчик-зірка почав рости з дітьми лісоруба і з кожним роком ставав красивішим і красивішим. але, на жаль, краса йому принесла лише зло, оскільки він ріс себелюбним, гордим і жорстоким. хлопчик-зірка знущався з дітей, був байдужим до сліпих, немічних, жорстоко поводився з тваринами, але саме його однолітки обрали вожаком і поступово ставали такими самими жорстокими, як і він.

та найстрашніше те, що він прогнав свою матір, відрікшись від неї. це була не чувана жорстокість. і хлопчика-зірку, на мою думку, було справедливо покарано: його краса зникла. краса не має права чинити зло!

Багатостраждальна моя україно! мученицька доля випала тобі протягом багатьох століть. палили тебе, топтали вороги-чужинці. боліло твоє тіло, та більше боліла душа від того, що серед твоїх кривдників були і твої власні діти, яких ти виносила в своєму лоні, вигодувала, підняла на ноги, а вони зневажили тебе, відмовились, відцурались твоєї мови, відцурались свого роду.  і все ж попри всі незгоди була ти щасливою, бо не всі твої діти покірно сприйняли образливе прізвисько "хохол", а гордо понесли у світ високе звання українця, ніколи не забували, хто вони і яких батьків діти. понад усе в житті вони любили тебе, свою неньку, "свою україну убогу" і за твої болі, за твої страждання йшли на голгофу, карались, мучились, але не каялись. до них належав і твій син тарас.  перебуваючи в казематі, далеко від україни, тарас сумує за батьківщиною. тому вірші, написані в казематі, є прилюдною сповіддю поета перед народом, батьківщиною. так, у поезії "мені однаково" висловлена позиція поета, якого турбує не власна доля, а доля всієї україни. герой твору за ґратами. він у зажурі сидить на тюремному ліжку і щось сумно наспівує. в камері темно. таким темним видається йому і його майбутнє. а він так хоче жити для народу, для україни. а що на нього чекає? так думав поет-в'язень.(дальше по желанию пиши, если хочешь можешь процитировать, поэта)  але на аркуші зовсім інші почуття:   мені однаково, чи буду  я жить в україні, чи ні,  чи хто згадає, чи забуде  мене в снігу на чужині, —  однаковісінько менi (сойдет? )