Приклади з дієслівними формами на -но, -то

складений дієслівний присудок виражається неозначеною формою дієслова в поєднанні з допоміжним словом. допоміжними бувають:

а) дієслова стати, почати, перестати, кінчити, могти, сміти, хотіти, зволити, мусити, мати, пробувати, братися, збиратися, наміритися, заходжуватися, намагатися, уміти, зуміти; у безособових реченнях: кортіти, хотітися, бажатися, доводитися тощо;

б) іменники майстер, майстриня, митець, мастак,

в)прикметники повинен, зобов'язаний, змушений, здатний, готовий, рад, згоден, ладен, спроможний, схильний   тощо;

г) сполучення слів у змозі, не в змозі, не в силі, у стані, мати силу, мати змогу, мати можливість, мати право, мати намір, дати можливість тощо;

ґ) прислівники (у безособових реченнях) треба, потрібно, слід, необхідно, доцільно, варто, можна, важко, легко, приємно, гарно, любо, гріх, сором, жаль, пора тощо.

наприклад, у реченнях україні, її люду хочу я служити (п. тичина). батьківщино моя! я готовий відповідати за тебе як твій громадянин (в. земляк). мені сказали, що ви великий мастак ловити риби й добре знаєтесь на грибах (п. колесник). ми нічого спинити не в силі (в. сосюра). як любо йти коханою землею і рідний вітер пити без кінця! {в. сосюра) складени­ми дієслівними присудками виступають хочу служити, го­товий відповідати, мастак ловити, не в силі спинити, любо йти, любо пити.

у ролі неозначеної форми дієслова може виступати й діє­слівний фразеологізм: земляк хороший, що й казати, на все умів розумну раду дати (л. глібов).

основну дію в такому присудку називає неозначена форма дієслова, допоміжні ж слова вказують лише на її додаткові ознаки та граматичні значення способу, часу, осо­би, роду, числа. при допоміжних словах, виражених прикметниками, прислівниками, сполученнями слів, для позначення граматичних значень вживається дієслово-зв'язка бути у від­повідних формах: під натиском багратіонових вояків лави про­тивника змушені були відступати (я. качура). очі не в змозі були відірватися від його карих очей, що вабили до себе, підкоряли (а. шиян). а справді, варто було б поплавати чов­ном (і. нечуй-левицький). для позначення теперішнього часу дієслово-зв'язка не потрібна.

визначаючи присудок, слід мати на увазі, що поєднання неозначеної форми дієслова з особовою формою не завжди становить складений дієслівний присудок; це можуть бути й два різні члени, як у реченнях раз жаба вилізла на берег (з якою метою? ) подивиться та й трошечки на сонечку погріться (л. глібов). старий батько сидить біля хати та вчить внука маленького (ч о г о? ) чолом оддавати (т. шевчен­ко), де подивиться, погріться — обставини мети, а чолом одда­вати — інфінітивний додаток.