100 ! по 9 класс , нужно полное решение и условие . 1) за какое время сигнал эхолота вернётся от дна марианской впадины ( глубина 11км) ? 2)за какое время свет излучаемый солнцем доходит до земли ?

1) δt = 2 * h / vзв

h = 11000 м

vзв = 1520 м/с

δt = 2 * 11000 м / 1520 м/с ≈ 14,5 с

2) δt = d / c

d = 150000000 км = 1,5*10⁸ км - расстояние от земли до солнца

с = 3,0*10⁵ км/с - скорость света

δt = 1,5*10⁸ км / 3*10⁵ км/с = 500 с ≈ 8,3 мин

На земній поверхні атмосферний тиск змінюється від місця та часу. особливо важливі неперіодичні зміни атмосферного тиску, пов'язані з виникненням, розвитком і руйнуванням повільно рухомих областей високого тиску  —  антициклонів   і відносно швидко рухомих величезних вихрів  —  циклонів , у яких панує знижений тиск, що визначає  погоду . зміни термічного поля землі за  сезонами року, обумовлені різницею в нагріванні океанів та материків, викликають коливання над ними і атмосферного тиску. взимку над материками повітря холодніше, ніж над океанами, однакова маса повітря над акваторіями займає більший обсяг  — утворюються пагорби. повітря по верху «стікає» з океанів на материки. загальна вага повітряного стовпа над континентами підвищується, тут утворюються області підвищеного тиску  — антициклони. оскільки взимку над океанами повітря тепліше, над водною поверхнею вага повітря зменшується, утворюються області зниженого тиску  — циклони.ідею про існування атмосферного тиску вперше висловив  торрічеллі  в  1644  році і виміряв його величину за ртутного  барометра.

розподіл атмосферного тиску на картах показують за   ізобар. ізобари липня йдуть приблизно по паралелях. на південних материках у січні утворюються області зниженого тиску, які обмежені замкнутими ізобарами.

поблизу  екватора  атмосферний тиск знижений. великої висоти та інтенсивності у приекваторіальній зоні досягають висхідні потоки, що викликають утворення потужних  купчасто-дощових хмар  та випадіння  зливових опадів. це смуга  зенітальних дощів, які щоденно повторюються та збігаються за часом з положенням сонця у  зеніті.

на північ та південь від екватора у  субтропічних широтах  між 30-35-ми паралелями утворюється субтропічна зона високого тиску, що складається з ряду субтропічних антициклонів, які переміщуються у широтному напрямку. від окраїни субтропічних антициклонів у бік екватора дують стійкі вітри  —  пасати. схема загальної циркуляції атмосфери порушується  мусонами  та тропічними циклонами. основний ареал тропічних мусонів  — південно-східна околиця євразії, він пов'язаний з акваторіями  індійського  і  тихого океанів.

переважні вітри  середніх широт  —  західні. тут панує західний перенос  повітряних мас.

від субполярної зони низького тиску в напрямку північного і південного  полюсів  атмосферний тиск у середньому за рік знову росте. однак, стійкі антициклональні умови зберігаються переважно у східній  антарктиді, де циклони дуже рідкісні. у  арктичному басейні, навпаки, за винятком внутрішніх районів і півночі  гренландії, дуже активна циклонічна діяльність.