Іван франко- гордість української землі.

За життя великого письменника вийшло десять збірок його віршів, що є цілою поетичною скарбницею. лірика поета вражає багатогранністю тематики, проблем, образів, жанрів, віршових розмірів, тропів. у його збірках ми знаходимо гімни, веснянки, сонети легенди, елегії, скорбні пісні, притчі, пародії, станси, вірші-листи. перш за все іван франко визначився як поет-громадянин. його політична лірика — оригінальне надбання української культури. а перлиною громадської лірики поета можна вважати знаменитий пролог до поеми «мойсей». його девізом були слова: «лиш боротись — значить жить». та це й «трибун народний, пророк-ватаг, ратай співець», як його назвав м. вороний, був перш за все людиною, що вміла кохати щиро й гаряче, що зазнала «хвилини розпачу» і «дні журби». мабуть, саме у такі часи і народилась відома франкова «драма закоханого серця» —• збірка «зів'яле листя», поезії якої стали шедеврами української і світової інтимної лірики. окремий дивовижний світ і. франка його прозові твори, у яких письменник майстерно відобразив широчінь і глибину життя. його перу належать десять повістей і романів, сто п'ятнадцять оповідань, новел, які характеризуються захопливим1 сюжетом і широтою проблем. його роман «борислав сміється» відбив передові погляди автора. його оповідання про дітей — одні з кращих серед дитячих творів української літератури. митець художнього слова, титан праці спробував себе і як драматург. його драми стали значним внеском у нашу літературу. важливе місце в багатогранній діяльності франка займають переклади з європейських літератур. 18 томів у повному зібранні його творів відведено вибраним працям ученого в царині теорії й історії літератури, літературної критики, фольклористики, етнології. іван франко був середнього зросту, а йшов, як велетень.. мало хто встигав за ним, а головою сягав хтозна-як високо. 8 війська відпустили через слабкий зір, а бачив краще за інших, з низин міг побачити далі, ніж інші згори. спокійної вдачі, а вибухав, як порох, коли йшлося про добро трудящих, і кидав громи, щоб народ не спав. влада гнобителів не дозволила йому викладати у вищій школі, а він став учителем всього народу. напрацювався за десятьох, а життя йому було дано лиш одне, та й те недовге. таким був іван франко, робітник пера, чарівник слова, каменяр і великий пророк — гордість нашого народу.

1880 у женеві                              фівфівфііфвфі