Написать сочинение! образ чацкого в комедии "горе от ума" заранее !

грибоедов вошел в как автор известной комедии “горе от ума”. в ней затрагиваются важные вопросы: о воспитании, образовании, о преклонении перед всем иностранным, о крепостном праве.

    в комедии автор высмеивает и осуждает ряд образов: фамусова, скалозуба, молчалина, репетилова. но всем этим героям противостоит главный герой комедии — александр андреевич чацкий. он получил хорошее образование, обладал блестящим умом. это честный, открытый человек. он хорошо понимает людей — чацкий приехал в москву только ради софии, своей возлюбленной. но, вернувшись в некогда родной и любимый дом, он замечает сильные перемены: софия холодна, раздражительна, она больше не любит чацкого. все его попытки вернуть прежнюю софию напрасны. на все воспоминания чацкого она отвечает: “! ”.

    затем наш герой сталкивается с фамусовским обществом. он один выступает против этого общества, начиная борьбу за новую жизнь и за свою любовь. чацкий спорит с фамусовым по поводу образа жизни. на все советы брать пример с отцов чацкий отвечает:

    служить бы рад, прислуживаться тошно.

    фамусов не понимает главного героя, который требует “службы делу, а не лицам”. на чацкий обращает против себя всех собравшихся, потому что существование его с фамусовским обществом невозможно. и общество это почувствовало, осмеяв его и объявив сумасшедшим. слух об этом распространяется среди гостей быстро. чацкий, ничего не зная, подтверждает эти сплетни:

    вы правы: из огня тот выйдет невредим,

    кто с вами день пробыть успеет,

    подышит воздухом одним,

    и в нем рассудок уцелеет.

    во всех словах чацкого есть правда. правда его отношения к фамусовскому обществу. он не боится говорить всё всем в глаза и справедливо обвинять представителей фамусовской москвы во лжи и лицемерии.

    остроумный чацкий высмеивает пороки своего общества, в котором не понимают его страдания. нашему герою хочется вылить все, что накопилось у него на душе. ему хочется поведать свои страдания из-за того, что светское общество преклоняется перед всем иностранным. он хочет рассказать о том, что должен честно служить отечеству.

    в чацком меня привлекает верность в дружбе, горячая искренность в любви. он глубоко понял смысл жизни. чацкий не терпит несправедливость, унижение. как жаль, что такие люди встречаются редко!

Ся подальша творчість вітмена була пов’язана, головним чином, з переробкою і доповненням збірки «листя трави». змінювалась композиція книги, але назва її залишалась постійною. відомо, що вітмен набирав свою книгу в друкарні власноручно. вона вийшла у зеленій палітурці, на якій було відтиснуте листя трави. імені автора ні на обкладинці, ні на титульній сторінці не вказувалося. до книги додавався портрет її автора: це був чоловік з бородою, у капелюсі набакир, у розстебнутій на грудях сорочці. прізвище автора можна було виявити лише десь на двадцять дев’ятій сторінці, один із рядків починався таким чином: волт вітмен — один із грубих, простих людей космосу.композиція збірки «листя трави» своєрідна. вона відкривається віршами, які вітмен називає «посвятами». але сучасний читач, відкриваючи збірку, знайомиться з віршем «себе я оспівую»: себе я оспівую — просту, окрему — програмний вірш. вітмен бачить себе співцем окремої особистості і безлічі людей, співцем тіла і душі. саме особистість поета об’єднує всі вірші, надає цілісності усій поетичній спадщині вітмена.основною думкою збірки «листя трави» є філософська думка про природну рівність усіх людей. поет звертається до образу трави як символу загальної рівності.тематика віршів різноманітна. цикл «діти » репрезентує інтимну лірику. сюди входить поема «я співаю про тіло електричне», вірші «з виру нуртівного океану», «жінка чекає на мене», «я вас чув, урочисто-мелодійні труби органа» тощо. у багатьох поезіях наполегливо проводиться думка про рівність, однаковість всіх людей. слово «ідентичність» — однаковість, тотожність — улюблене слово поета. ця думка знайшла своє яскраве втілення в рядках, присвячених неграм. поет засуджує рабовласництво. у поемі «я співаю про тіло електричне» він змальовує базар, де торгують рабами. продається «тіло» мужчини, а людина для вітмена — це диво. і тому немає у світі таких грошей, що б могли оплатити вартість людини.