Твір-роздум "шевчено у моєму житті"

Шевченко у моєму житті кожен українець з самого дитинства знає, хто такий тарас григорович шевченко, великий наш кобзар. його вірші сопроводжують нас з раннього дитинства. перші поезії шевченка нам читають вихователі у дитсадку. в школі на уроках літератури ми ретельно вивчаємо його життєвий і творчий шлях, читаємо його історичні та ліричні поезії. любов до шевченківських віршів залишається з нами і після закінчення школи. як до мене, то я люблю час від часу зняти з книжкової полиці "кобзар", пролистати його і прочитати кілька віршів. кожного разу я дивуюся, яким близьким до нас, людей 21-го сторіччя, є тарас шевченко, людина 19-го сторіччя. може, тому, що він писав на вічні теми? кобзар оспівував красу рідної землі та чесноти українського народу, славив борців за свободу та співчував знедоленим. кохання, дружба, подолання перешкод на шляху до щастя - ці темі ніколи не застаріють. тому поезії кобзаря завжди будуть читатися, находити відклик у наших серцях. 

Дієприкметники:   почорнілу, засіяному, приспане, схвильовані, зворушений цього року переддень різдва був особливим. всі дороги, дахи будинків, дерева побіліли від іскристого снігу, що покрив почорнілу землю густою ковдрою.на засіяному зірками нічному небі плив яскравий місяць і освітлював чумацький шлях. усе наче завмерло, наче було приспане лапатим снігом. лише  де-не-де маленькі схвильовані діти колядували, несучи усмішки в кожну оселю. зворушені слухачі щедро обдаровували колядників, і ті радо прямували до інших хат.