Мне нужет твір на тему чим сучасні твори гейне та бфйрона

передберезневий період, коли в німеччині назрівала революція 1848 р., гейне не тільки захищав «права духу» від політики, а й сам виступав як політичний поет і дав блискучі зразки політичної поезії. загальне демократичне й революційне піднесення захоплює і його, витісняючи, хоч і не до кінця, притаманний йому скептицизм, навіваючи віру в можливість близького здійснення «священних ідеалів» свободи,, рівності й братерства. різко критикуючи соціально-політичний радикалізм берне, сам він у цей період нерідко виступає його глашатаєм. водночас дедалі більше він переймається соціалістичними ідеями, залишаючись здебільшого на сенсімоністських позиціях. взимку 1843-1844 pp. він зближується з к. марксом, який у той час перебував у парижі. очевидно, під впливом розмов з марксом був написаний відомий вірш гейне «сілезькі ткачі», в якому звучить ідея пролетаріату як «могильника буржуазії» і визволителя людства від соціального гніту й політичного деспотизму. але зближення гейне з марксом було короткочасним і, всупереч твердженням марксистського літературознавства, значного й тривалого впливу на його творчість воно не мало.

свої поезії на політичні теми гейне об’єднав у цикл «сучасні вірші», який є заключним у згадуваній збірці «нові поезії». та він продовжував виступати з поезіями на ці теми й після виходу в світ названої збірки, і ці поезії теж об’єднують під назвою «сучасні вірші», бо за своїм змістом і стилем вони є продовженням цього циклу, але, звичайно, не включають до збірки «нові поезії».

у циклі «сучасні. вірші» та його продовженні гейне виступає переважно як політичний сатирик, спрямовуючи вістря сатири проти німецьких коронованих правителів, прусського короля фрідріха-вільгельма iv («китайський імператор» і «новий александр») і баварського короля людвіга і («хвалебні пісні королю людвігу»), проти засилля в німеччині феодально-католицької реакції. дістається від нього й неповороткому «німецькому міхелю», який ніяк не може пробудитися від багатовікового сну й усвідомити свої реальні інтереси, зображені в дусі «нового сенсуалізму». висміюються ним німецькі політичні поети передберезневого періоду за притаманний їм надмір патетики й абстрактність ідеалів, за те, що піднімаючись на крилах пафосу, вони втрачають з поля зору грішну землю. до «сучасних віршів» входять також поезії-декларації («доктрина», «тенденція», «стривайте», «гімн»), у яких гейне репрезентує себе як «барабанщика революції».

до першого видання збірки «нові поезії» входила також поема «німеччина. зимова казка», але майже одночасно вона вийшла окремою книгою, і до наступних видань збірки гейне її вже не включав. однак, поява цієї поеми разом із «сучасними віршами» виправдана, вона не тільки близька до політичної поезії гейне передберезневого періоду, але і є її безперечною вершиною. поштовхом до її написання послужила подорож на батьківщину, до гамбурга, яку поет здійснив восени 1843 р. щоправда, з парижа (точніше, з гавра) він добирався до гамбурга морем, а повертався суходолом через німецькі міста й землі. цей зворотний маршрут і покладений в основу поеми, але в ній він «обернений», тут поет мандрує від франко-прусського кордону до гамбурга. написана поема вже в парижі на початку 1844 р.

за своїми жанровими ознаками цей твір - поема-по-дорож, поема-паломництво, тобто її можна віднести до жанрово-тематичного різновиду, поширеного в європейській романтичній літературі після байронівського «чайльд-гарольда». але справа в тім, що сам цей «сюжет мандрів» у поемі гейне значної ролі не відіграє. власне, це лише нитка, на яку нанизуються різнорідні епізоди й пасажі. зображально-наративна сторона в цій поемі теж дуже ослаблена, в ній, як і в «атта тролі», теж домінує суб’єктивно-публіцистичний зміст, реакції автора на реальності й події тогочасного німецького життя, ті ж «відгуки на сучасні відносини». як писав її творець у листі до видавця кампе, поема «в дуже нешанобливій і особистій формі виражає бродіння нашої німецької сучасності. поема політична й романтична…»

найхарактернішою особливістю цієї поеми є поєднання нищівної сатири й високого позитивного пафосу. під час її написання гейне, як ніколи, був охоплений очікуванням близької революції, котра мала, як він сподівався, докорінно змінити німеччину, покінчити з пережитками феодального середньовіччя, привиди якого постійно переслідують його на німецькій землі. ось це очікування близької очищувальної бурі, з одного боку, загострювало в поемі сатиричну критику, надавало їй розмаху й впевненості, з другого боку - окрилювало у ствердженні позитивних ідеалів і цінностей. цей високий тон у розгортанні двох головних взаємопов’язаних мотивів поеми задається вже в першій пісні, де поет, перетнувши німецький кордон, слухає пісню дівчини-жебрачки про земні страждання й потойбічну винагороду, породжену віками рабства, і пропонує на противагу їй «чудову пісню - пісню нову»

Биография Антуана де Сент-Экзюпери ... Antoine Marie Jean-Baptiste Roger de Saint-Exupеry) родился 29 июня 1900 года в Лионе (Франция) в аристократической семье. Он был третьим ребенком графа Жана де Сент-Экзюпери. Отец умер, когда Антуану было четыре года, и воспитанием мальчика занималась мать.