Здійснені заходи"мірії-терезії та йосифа 2зді

реформи марії терезії та йосифа іі та українські землі австрійці застали в галичині необмежену владу польської шляхти, відсутність промисловості та торгівлі, великих міст і нормальних шляхів сполучення, бідність неосвіченого, закріпаченого населення. тому австрійська влада у 70-80-х рр. xviii ст. проводила реформи, це припало на часи імператриці марії-терезії ( 1740-1780 рр.) та її сина йосифа ii (1780-1790 рр.): • аграрна реформа — селяни були звільнені від особистої залежності й визначено розмір паншини (до 30 днів на рік), заборона застосування тілесних покарань, надання селянам деяких громадянських прав; • адміністративна реформа — королівство галичини та лодомерії поділено на округи, очолювані старостами, у селах влада належала мандаторам, містами магістрати, згодом — міські ради, найвищим представницьким органом краю став сейм, де провідні позиції посідала польська шляхта, центр — львів; • освітня реформа — відновлення у львові замість закритої єзуїтської академії в 1784 р. університету, при ньому до 1809 р. діяв руський інститут, де на філософському і богословському факультетах навчалися українці. запроваджено початкові і середні школи. у початкових школах навчання мало проводитися рідною мовою; • релігійна реформа — католицька, протестантська та греко-католицька церкви були зрівняні в правах. заборона примушувати греко-католиків змінювати віру, рівні права при прийнятті на державну службу, зрівняння євреїв у правах з іншими імперії. наслідки реформ: • позитивний вплив на політичну модернізацію краю; • посилення німецького впливу, українці, як і раніше, усунуті від участі в інні; • у той час, коли йосиф ii ліквідовував найогидніші вияви кріпацтва, катерина ii запроваджувала його для мільйонів українських селян, позитивні зміни в становищі селян і греко-католицької церкви; • поширення серед селян і греко-католицького духівництва прихильного ставлення до габсбургів.

черномырдинкириенкопримаковстепашинпутинкасьяновфрадковзубковпутинмедведев