Написать аналіз науково-педагогічної статті с теми дидактика,

термін дидактика походить від грецького слова didaktikos — на­вчаючий і didasko – вивчаючий. вперше термін дидактика був введе­ний у використання в німеччині у 1613 р. саме тоді кристоф хельвіг та йохим юнг, аналізуючи діяльність відомого мовознавця і прихиль­ника навчання рідною мовою вольфганга ратке (1572 - 1635), підго­тували "короткий звіт з дидактики, або мистецтво навчання ратихія". вже з назви роботи випливає, що автори трактували дидактику як мистецтво навчання. аналогічним чином трактував це поняття і я.а.коменський (1592 - 1670) у своєму знаменитому творі "велика дидактика, або універсальне мистецтво навчати всіх усьому". однак, коменський вважав, що дидактика є не лише мистецтво навчання, але й виховання. таке поняття зберігалося до початку xix ст., коли йоган фрідріх гербарт (1776 - 1841), відомий німецький педагог і філософ, розробив теоретичні основи дидактики, зробивши її внутрішньо ціліс­ною і несуперечливою теорією виховуючого навчання, підпорядкова­ною педагогіці. враховуючи роль, яку и.гербарт і його послідовники відводили процесу оволодіння навчальним матеріалом, найважливі­шим завданням дидактики, у відповідності з гербартіанською концеп­цією, повинен був стати аналіз дій учителя, спрямованих на ознайом­лення учнів з новим матеріалом. таке розуміння предмету і завдань дидактики не влаштовувало прихильників різноманітних варіантів так званого "нового вихован­ня", жвава педагогічна діяльність яких розгорнулася на рубежі xix і xx ст. найвизначніші представники цього напряму, зокрема амери­канський вчений джон дьюї (1859 - 1952), відводили учням більш активну роль у процесі навчання у порівнянні з гербартіанцями. у цьому зв'язку вони відмовилися від гербартської концепції "передачі знань", що передбачала переважно збагачення пам'яті учнів, і висуну­ли вимогу формування і розвитку у них здібностей та інтелектуально? діяльності, а також навичок практичної діяльності. ця концепція не могла не вплинути на спосіб розуміння як предмета, так і завдань дидактики, яку почали ототожнювати не стільки з теорією викладання, скільки з теорією навчання. найважливішим завданням такої дидакти­ки став уже аналіз дій учня, а не вчителя. при цьому вважалося, що викладання є функцією навчання, а дії вчителя обумовлені пізнаваль­ною діяльністю учнів, а не навпаки. у наш час ці два види діяльності не протиставляються один од­ному. викладання нерозривно пов'язане з навчанням, ці два аспекти процесу утворюють інтегративну цілісність у вигляді процесу навчан­ня. серед факторів, що забезпечують єдність процесу навчання, є не лише загальна мета освіти, але й використовувані при цьому методи, організаційні форми і засоби навчання.

Мои 10 главных правил счастливой жизни на земле.

1. Чтобы человек был счастлив в жизни, его детство должно пройти среди любящих его людей.

2. У человека должны быть хорошие друзья с самого детства.

3. Его друзьями должны быть и люди, и животные - домашние питомцы.

4. Человеку должно повезти с учителями в школе, хотя бы с несколькими.

5. Нужно выбрать правильную профессию, которая бы соответствовала и возможностям.

6. Нужно выбрать правильную жену (мужа).

7. Нужно родить детей и воспитать их так, чтобы они уважали родителей.

8. Нужно обязательно путешествовать.

9. Обеспечить нормальный уровень жизни своим родителям братьям и сестрам.

10. Хорошее материальное положение завершает мой список.

Я думаю, что это основные правила счастливой жизни, хотя есть и ещё несколько: быть здоровым и не нуждаться в медицины; не иметь финансовых проблем... Я так считаю потому, что знаю людей, которые счастливы в жизни, они живут именно по таким правилам.